Дівчина у павутинні. Давід Лаґеркранц

Чтение книги онлайн.

      Мікаел до пуття й не знав, чого чекати. Мабуть, уважав він, йому телефонував модний молодий чоловік. Найімовірніше, якийсь крутий чувак. Але на зустріч з ним прийшов невисокий хлопець у рваних джинсах, схожий скоріше на волоцюгу, трохи заспаний, з довгим темним немитим волоссям і верткими очима. Йому було років двадцять п’ять чи менше, шкіра погана, чуб нависав на очі, а губу розтинав огидний шрам. Лінус Брандел не був схожий на того, хто має матеріал для разючої статті.

      – Лінус Брандел, гадаю?

      – Так і є. Вибач, спізнився. Спіткав знайому дівчину. Ми разом училися в дев’ятому класі, і вона…

      – З цим зрозуміло, – перебив його Блумквіст і повів до столика в далекому кінці паба.

      Коли до них, стримано усміхаючись, підійшов Амір, вони замовили дві пінти пива «Ґіннесс» і кілька секунд просиділи мовчки. Мікаел не міг зрозуміти, чому він так злиться. На нього це не схоже; мабуть, усе ж таки через драму з «Сернером». Він усміхнувся до Арне і його товаришів, які уважно їх вивчали.

      – Перейду відразу до справи, – сказав Лінус.

      – Чудово.

      – Ти знаєш, що таке «Суперкрафт»?

      Блумквіст мало знався на комп’ютерних іграх. Але про «Суперкрафт» чув навіть він.

      – Так, назва знайома.

      – І все?

      – Так.

      – Тоді тобі невідомо, що цю гру вирізняє з-поміж інших чи робить такою специфічною особлива функція штучного інтелекту. Завдяки їй кожен може обговорювати з комбатантами військову стратегію, не знаючи напевно, принаймні спочатку, чи розмовляє з реальною людиною, чи з дигітальним персонажем.

      – Ого! Невже? – промовив Мікаел, хоч тієї миті нюанси якоїсь клятої гри цікавили його найменше.

      – Це маленька революція в галузі, і я, між іншим, брав участь у її створенні, – сказав Брандел.

      – Вітаю. У такому разі, ти, мабуть, добряче на цьому нажився.

      – Оце СКАЧАТЬ