Психологія 101: Факти, теорія, статистика, тести й таке інше. Пол Клейнман

Чтение книги онлайн.

      Таким чином, групи відіграють надзвичайно важливу роль у повсякденному житті людей і суттєво впливають на рішення, які ми ухвалюємо. Групою може бути будь-яке об’єднання людей: від колегіальних зборів, на яких вирішуються важливі фінансові питання, до дружніх зустрічей, на яких обмірковують, де поїсти разом. Присутність інших людей істотно впливає на нашу поведінку. Групи можуть виникати з нічого, декого спонукати до ефективнішої діяльності, декого – до бездіяльності, а також запроваджувати ролі й норми, яких дотримуються члени груп.

      Філіп Зімбардо (нар. 1933)

      Філіп Зімбардо народився в Нью-Йорку 23 березня 1933 року. 1954 року він здобув ступінь бакалавра в Бруклінському коледжі та потрійну спеціалізацію – психологія, соціологія й антропологія. Потім вступив до Єльського університету: 1955 року став магістром психології, а 1959 року – доктором психології.

      Зімбардо трохи викладав у Єльському університеті, а тоді до 1967 року працював професором психології в Нью-йоркському університеті. Протягом наступного року він викладав у Колумбійському університеті, а 1968 року став викладачем у Стенфорді, де працював до 2003 року, поки не вийшов на пенсію. Хоча останню лекцію він прочитав 2007 року. Найважливіша і найвагоміша робота Зімбардо – Стенфордський тюремний експеримент (1971) – була проведена в Стенфорді. Зімбардо прославився саме як автор цього експерименту, тоді як досліджував ще й героїзм, сором’язливість і культ, а також написав понад п’ятдесят книжок. 2002 року Зімбардо обрали президентом Американської психологічної асоціації. Він засновник проекту «Героїчна уява», метою якого було надихнути людей на героїчний учинок і з’ясувати, чому хтось обирає зло, а хтось вершить подвиги.

      1971 року Філіп Зімбардо організував експеримент, покликаний розібратися в причинах знущань у тюремній системі та з’ясувати, як обставини впливають на поведінку людей. Зімбардо шукав відповіді на таке запитання: якою стає людина без гідності й індивідуальності? Таким чином було проведено Стенфордський тюремний експеримент – один із найбільш ілюстративних досліджень у галузі психології.

      Зімбардо і його команда облаштували в підвальному приміщенні факультету психології Стенфордського університету імпровізовану в’язницю. Науковець розмістив у місцевих газетах оголошення, запросивши охочих до участі у двотижневому дослідженні з оплатою 15 дол. на день. Серед добровольців було відібрано двадцять чотири особи чоловічої статі – переважно білих представників середнього класу, які були оцінені як емоційно й психічно здорові. Потім усіх учасників навмання поділили на дві групи: дванадцять «тюремних охоронців» і дванадцять «в’язнів». Зімбардо мав виконувати роль директора «в’язниці».