Таємнича історія Біллі Міллігана. Деніел Кіз

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Я самоук. Скільки себе пам’ятаю, мене завжди цікавило, як працюють різні речі.

      – А як ти навчився вислизати з кайданів і пасток? – запитала вона.

      – То Артур підкинув ідею. Хтось повинен був уміти виплутуватися з мотузок і тікати з того хліву, де нас лишали зв’язаними. Тож я навчився контролювати м’язи й суглоби рук. А згодом зацікавився різноманітними замками і засувами.

      Швайкарт на мить замислився, а тоді запитав:

      – А зброя теж належала тобі?

      Томмі похитав головою.

      – Тільки Рейджену дозволено брати до рук зброю.

      – Дозволено? А хто визначає, що кому дозволено, а що ні? – озвалася Джуді.

      – Ну, це залежить від того, де ми перебуваємо. Слухайте, мені набридло постачати вам інформацію. Це парафія Артура чи Аллена. От їх і розпитуйте, ясно? Я пішов.

      – Стривай… – почала Джуді, але було вже запізно.

      Очі юнака затуманились, а потім його поза змінилася. Він склав долоні пірамідкою, пучками пальців докупи. Коли він підвів голову, Джуді за виразом обличчя збагнула, що перед нею Артур. Вона відрекомендувала його Ґері.

      – Прошу вибачення за поведінку Томмі, – сухо промовив Артур. – Він доволі відлюдькуватий юнак. Якби не його здібності до електроніки і відмикання всіляких замків, я, певно, давно заборонив би йому показуватись. Одначе його обдарування приносить неабияку користь.

      – А в тебе які таланти? – запитав Ґері.

      Артур самокритично змахнув рукою:

      – Я всього лише аматор. Моя царина – біологія і медицина.

      – Ґері розпитував Томмі про зброю, – звернулася до нього Джуді. – Її зберігання суперечило правилам умовно-дострокового звільнення, тобі про це відомо?

      Артур кивнув.

      – Тільки Рейджену дозволяється чіпати зброю. Це його привілей як хранителя люті. Втім, він має право застосовувати її лише для захисту і виживання. Свою надзвичайну силу він також може використовувати винятково для загального блага, нікому не завдаючи шкоди. Ви знаєте, що він уміє керувати концентрацією адреналіну у своїй крові?

      – Він, скориставшись тими пістолетами, викрав і зґвалтував чотирьох жінок, – відкарбував Ґері.

      – Рейджен нікого не ґвалтував, – заговорив Артур із крижаним спокоєм. – Я з ним розмовляв. Він скоїв кілька пограбувань, бо був у розпачі через купу несплачених рахунків. Рейджен зізнався, що привласнив гроші тих трьох дівчат у жовтні, але категорично заперечує будь-яку причетність до того, що сталося з жінкою в серпні, як і до зґвалтувань.

      Ґері нахилився вперед, пильно вдивляючись в Артурове обличчя. Адвокат відчував, що його скепсис швидко тане.

      – Але ж докази… – почав він.

      – До дідька докази! Якщо Рейджен запевняє, що чогось не робив, так воно і є. Він не брехатиме. Може, Рейджен і крадій, але він не ґвалтівник.

      – Ти кажеш, що розмовляв із Рейдженом, – промовила Джуді. – А як це у вас відбувається? Вголос чи подумки?

      Артур сплів пальці.

      – Буває СКАЧАТЬ