Таємнича історія Біллі Міллігана. Деніел Кіз

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ сказала Джуді. – А що, як просто оголосити, що наш клієнт не визнає провину, і взагалі не приплітати сюди божевілля? Будемо напирати на відсутність умислу, як у тій каліфорнійській справі, де у підсудного теж був розлад множинної особистості.

      – Там було дрібне правопорушення, – заперечив Ґері. – У такій резонансній справі, як наша, самого тільки розщеплення особистості нізащо не вистачить для виправдання. Це факт.

      Джуді зітхнула і задивилась у полум’я.

      – Я тобі ще дещо скажу, – почав Ґері, погладжуючи бороду. – Навіть якщо суддя Флаверс погодиться з нашим баченням справи, він відішле Біллі до Ліми. До Біллі доходили чутки про те місце, ще коли він був у виправному закладі. Пам’ятаєш, як Рейджен обіцяв заради милосердя вбити дітлашню, якщо його туди запроторять? Я певен, що він так і вчинить.

      – Тоді ми мусимо подбати, щоб його відправили до іншого місця! – вигукнула Джуді.

      – У Південно-західному центрі кажуть, що Ліма – єдиний заклад, де лікують осіб, які ще мають постати перед судом.

      – Біллі відішлють до Ліми тільки через мій труп, – відкарбувала Джуді.

      – Поправка: тільки через наші трупи, – сказав Ґері, здіймаючи горнятко.

      Джуді з дзенькотом торкнулася своїм горнятком горнятка Ґері, а тоді вкотре наповнила їх питвом.

      – Не можу змиритися з відсутністю альтернативи, – проказала вона.

      – То давай пошукаємо.

      – Ти маєш рацію. І ми її неодмінно знайдемо.

      – Щоправда, раніше таке нікому не вдавалося, – додав напарник, витираючи з бороди кавову піну.

      – То й що? Раніше в Огайо не було і Біллі Міллігана.

      Вона взяла з полиці зачитаний примірник «Кримінального кодексу Огайо», і вони заходилися його штудіювати, по черзі читаючи вголос.

      – Ще кави по-ірландському? – запропонувала Джуді.

      Ґері заперечно похитав головою.

      – Але не відмовлюся від чорної, і якнайміцнішої.

      Вони працювали вже дві години, коли Ґері попросив Джуді зачитати ще раз один із абзаців. Вона пробігла пальцем по рядках і відшукала пункт 2945.38, де писалося таке:

      …якщо суддя чи присяжні визнають підсудного недієздатним, його повинні за судовим приписом направити до одного зі шпиталів для душевнохворих або розумово відсталих у межах штату. Якщо суд вважатиме за доцільне, підсудного повинні помістити до шпиталю в Лімі, де він має утримуватись, допоки його психічне здоров’я не відновиться. Після повного відновлення психічного здоров’я на підсудного чекає судове переслідування, передбачене законом.

      – Ура! – ревнув Ґері, підхоплюючись на ноги. – «До одного зі шпиталів у межах штату»! Там не сказано, що це може бути тільки Ліма.

      – Ми знайшли лазівку!

      – Господи, а всі товкмачили, що Ліма – це єдиний психіатричний заклад, куди дозволяється відправляти підсудних.

      – Тепер СКАЧАТЬ