Таємнича історія Біллі Міллігана. Деніел Кіз

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ розповідав про мене.

      – То ти – Артур?

      Він підтвердив її здогадку бундючним кивком.

      Вона набрала побільше повітря.

      – Послухай, Артуре. Необхідно повідомити адвокатів про те, що відбувається.

      – Ні, – відрізав той. – Вони вам не повірять.

      – Чому б нам у цьому не пересвідчитися? Я приведу Джуді Стівенсон, вона з тобою познайомиться, і тоді…

      – Нізащо.

      – Це може врятувати тебе від ув’язнення. Я повинна…

      – Я вам ось що скажу, пані Тернер, – почав юнак, нахиляючись до неї і свердлячи її зверхнім поглядом. – Якщо ви сюди когось приведете, то всі наші просто мовчатимуть і ви тільки виставите себе на посміховисько.

      Просперечавшись із Артуром понад чверть години, жінка помітила, що його погляд знову затуманюється. Він відкинувся на спинку стільця, а коли знову нахилився до неї, голос його звучав інакше, а на обличчі був невимушений і доброзичливий вираз.

      – Нічого нікому не розповідайте, – сказав хлопець. – Ви заприсяглись, а це святе.

      – І з ким я говорю тепер? – прошепотіла вона.

      – Мене звуть Аллен. Здебільшого це я спілкуюся з Джуді й Ґері.

      – Але ж вони знайомі тільки з Біллі Мілліганом.

      – Та ми всі відгукуємося на ім’я Біллі задля збереження таємниці. Хоча насправді Біллі спить, і то вже давно. Отже, так, пані Тернер… Ви не проти, якщо я називатиму вас Дороті? Матір Біллі також звуть Дороті.

      – Ти сказав, що з Джуді й Ґері спілкуєшся здебільшого ти. А кого ще вони зустрічали?

      – Томмі, хоча вони цього й не зауважили, бо ми з ним доволі схожі. Ви вже бачили Томмі. Це його не здатні стримати ані гамівні сорочки, ані наручники. Попри те що в нас із ним багато спільного, зі сторонніми зазвичай спілкуюся я. Томмі буває брутальним та саркастичним. На відміну від мене, він не надто добре ладнає з людьми.

      – Кого ще зустрічали адвокати?

      Юнак стенув плечима.

      – Коли Ґері вперше прийшов запропонувати нам допомогу, він зустрів Денні. Той був наляканий і спантеличений. Він взагалі погано розуміє, що коїться. Йому лише чотирнадцять.

      – А скільки тобі?

      – Вісімнадцять.

      Психолог зітхнула і похитала головою.

      – Що ж, гаразд, Аллене. Ти начебто тямущий хлопець і маєш розуміти, що ви повинні звільнити мене від обіцянки. Необхідно, щоб Джуді й Ґері дізналися правду, бо тільки так вони зможуть належним чином захищати вас усіх у суді.

      – Артур і Рейджен категорично проти, – відповів юнак. – Вони кажуть, що тоді люди вважатимуть нас психами.

      – Але хіба це не краще, ніж опинитися за ґратами?

      – Не мені вирішувати, – похитав головою хлопець. – Ми оберігали цю таємницю все своє життя.

      – Тоді хто може це вирішувати?

      – Гадаю, тільки всі гуртом. Артур – ватажок, але таємниця належить кожному з нас. Девід вам її розкрив, СКАЧАТЬ