Кладовище домашніх тварин. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

      – Гадаю, вона налякана. Мо’, то основна причина, чом вона не хоче йти до лікаря. Одна з її ліпших подруг, Бетті Кослоу, померла в лікарні минулого місяця. Рак. А вони з Нормою однолітки. Вона боїться.

      – З радістю її огляну, – погодився Луїс. – Жодних проблем.

      – Дякую, Луїсе, – вдячно відповів Джад. – Якщо ми разом схопимо її, то мо’…

      Джад раптово змовк і запитально схилив голову набік. Його погляд перетнувся з Луїсовим.

      Крід не пригадував, як одне почуття змінилося іншим. А від спроб розібратися в цих причиново-наслідкових зв’язках тільки паморочилося в голові. Певен він був тільки в одному: якоїсь миті цікавість змінив острах, що сталося щось лихе. Він знову перехопив той беззахисний погляд в очах Джада.

      – Гуууууу-гууууу… – завивали привиди на кухні. – Гуууу…

      І раптом цей звук переріс у перелякане:

      – Аааааааааа!!!

      Один із привидів закричав.

      – Татку! – високий голос Еллі пульсував дикою тривогою. – Татку, місіс Крендал упала!

      – О Боже! – простогнав Джад.

      Еллі вибігла на ґанок, її чорна сукня тріпотіла на вітрі. В одній руці вона тримала свою мітлу. Її зелене обличчя, витягнувшись від хвилювання, нагадувало тепер перекошену гримасу п’яного карлика. Двоє маленьких привидів вийшли слідом за нею в сльозах.

      Джад кинувся на кухню, на диво меткий як на свої вісімдесят з гаком. Та ні, не просто меткий – моторний. Він гукав дружину на ім’я.

      Луїс нахилився до Еллі і поклав руки їй на плечі:

      – Еллі, стій тут, на ґанку. Домовились?

      – Татку, мені страшно, – прошепотіла вона.

      Двоє маленьких привидів пролетіли повз них – вони торохкотіли сумками з цукерками і кликали своїх матусь.

      Луїс побіг у кухню, хоч Еллі й кричала, щоб він повернувся.

      Норма лежала на горбкуватому лінолеумі в оточенні розкиданих яблук і «Снікерсів». Мабуть, вона зачепила миску, коли падала, і перевернула її. Поруч валялась тарілка «Пайрекс».[74] Джад тримав дружину за зап’ясток і з надією дивився на Луїса.

      – Допоможи мені, Луїсе! Допоможи Нормі. Боюся, вона помирає.

      – Суньтеся ближче до мене, – сказав Луїс, розчавивши коліном яблуко на підлозі. Сік просочився крізь його старі вельветові штани, і вся кухня враз сповнилася сидровим ароматом.

      «Отак ти й нагадав про себе, Паскоу», – спало Луїсові на думку, та він щосили намагався виштовхнути нав’язливий образ зі своєї свідомості.

      Він перевірив пульс Норми – дуже слабкий, млявий, уривчастий. То було навіть не серцебиття, а просто спазми. Гранична аритмія: так і до зупинки серця недалеко. «Усе як у Елвіса Преслі, Нормо», – подумав Луїс.

      Він розстібнув її сукню і жовту шовкову сорочку. Повернув її голову набік і почав робити штучне дихання.

      – Джаде, слухайте сюди, – Луїс поклав ліву долоню на чотири дюйми над мечоподібним відростком. Права рука притримувала ліве зап’ястя, посилюючи тиск. СКАЧАТЬ