Біла принцеса. Філіппа Ґреґорі
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Біла принцеса - Філіппа Ґреґорі страница 29

Название: Біла принцеса

Автор: Філіппа Ґреґорі

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Исторические любовные романы

Серия:

isbn: 978-966-14-8390-2, 978-966-14-8309-4, 978-1-4516-2609-4, 978-966-14-8387-2, 978-966-14-8391-9, 978-966-14-8389-6

isbn:

СКАЧАТЬ сказати далі. – Ви ж не маєте на увазі…

      Одна з її леді ступила крок уперед.

      – Ваша милосте, вам погано?

      Моя мати дивилася на цю сцену з неуважною цікавістю – так алхімік може спостерігати за відомим йому перетворенням елементів. Мати короля підвелася, нажахана однією згадкою про принца Йоркського. Моя мати якусь мить тішилася цим видовищем, потім вирішила розвіяти чари.

      – Я мала на увазі Едварда Ворікського, сина Джорджа, герцога Кларенського, – лагідно промовила вона.

      Леді Марґарет, затремтівши, видихнула повітря.

      – А, ви про дітей Воріків, – сказала вона. – Про хлопця Воріків. Я забула про хлопця Воріків.

      – А про кого ж я вам казала? – запитала моя мати лагідним голосом. – Про кого іншого я могла згадати?

      – Я не забула про дітей Воріків, – сказала леді Марґарет, повертаючи собі свою мало не втрачену гідність. – Я замовила для них одяг теж. А також сукні для ваших найменших дочок.

      – Я дуже задоволена, – сказала моя мати приязним голосом. – А коронація моєї дочки?

      – Вона коронується згодом, – сказала леді Марґарет, намагаючись приховати, що вона досі хапає ротом повітря, неспроможна отямитися від шоку, ковтаючи слова, як ковтає повітря викинутий на берег короп. – Після весілля. Коли я вирішу.

      Одна з її леді піднесла їй склянку мальвазії, і вона зробила ковток, потім ще один. Солодке вино повернуло їй колір обличчя.

      – Після весілля вони вирушать у подорож, щоб показатися людям. Коронація буде після народження наступника трону.

      Моя мати кивнула, ніби це питання не мало для неї ваги.

      – Звичайно, вона народилася принцесою, – зауважила вона, таємно втішена, що народитися принцесою набагато краще, ніж претендувати на трон.

      – Як на мене, то кожна дитина має народитися у Вінчестері, в серці стародавнього королівства, Артурового королівства, – заявила леді Марґарет, намагаючись повернути свій авторитет. – Мій син належить до династії Артура Пендрагона.

      – Справді, – приязно вигукнула моя мати. – Я думала, він народився від незаконнонародженого Тюдора й принцеси-вдови з роду Валуа. З їхнього шлюбу, який ніколи не був доведений. Який стосунок це має до династії короля Артура?

      Леді Марґарет пополотніла від люті, і я хотіла смикнути матір за рукав, щоб вона перестала мучити цю жінку. Вона примусила леді Марґарет похвилюватися, нагадавши їй про принца Йоркського, але ми прохачі в цьому новому дворі й нема ніякого резону гнівати його найвпливовішу жінку.

      – Я не маю потреби пояснювати походження свого сина вам, чий титул був відновлений лише нами, після того як вас назвали перелюбницею, – брутально кинула леді Марґарет. – Я повідомила вам про підготовку до весілля й не смію затримувати вас далі.

      Моя мати підвела голову й усміхнулася.

      – Дякую вам, – сказала вона з королівською гідністю. – Ви багато для нас зробили.

      – Мій СКАЧАТЬ