Бібліотека душ. Ренсом Ріггз

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ поліз драбиною, не взявшись за Шаронову руку, послизнувся і мало не впав.

      Тієї ж миті, як ми всі твердо стали ногами на землю, Шарон став спускатися драбиною назад у човен. Він залишив двигун на неробочому ходу.

      – Хвилиночку, – сказала Емма. – А куди це ви?

      – Подалі звідси! – відповів Шарон і зістрибнув з драбини в човен. – Ви не могли б скинути мені он той канат?

      – Не могла б! Спершу ви мусите показати нам, куди йти. Ми поняття не маємо, де ми!

      – Я не проводжу наземних екскурсій. Я суто річковий гід.

      Ми обмінялися спантеличеними поглядами.

      – Дайте нам хоч якісь вказівки, куди йти, – благально промовив я.

      – А ще краще – карту, – сказав Едисон.

      – Карта! – вигукнув Шарон таким тоном, неначе більшої дурниці в житті не чув. – У Диявольському Акрі більше злодійських коридорів, тунелів для вбивць і кубел, ніж будь-де у світі. Ці нетрі неможливо нанести на карту! Усе, поводьтесь як дорослі й віддайте мені канат.

      – Не віддамо, поки не розкажеш нам щось корисне! – заявила Емма. – Ім’я людини, в якої ми можемо попросити допомоги. Людини, яка не продасть нас витворам.

      Шарон пирхнув зі сміху.

      Емма обурено стала в позу.

      – Хоч одна така людина тут мусить бути.

      Шарон вклонився – мовляв, «Ви з нею балакаєте!», потім до половини виліз драбиною і висмикнув канат з Емминих рук.

      – Годі вже. Прощавайте, діти. Я впевнений, що більше ніколи вас не побачу.

      Із цими словами він ступив у свій човен і по щиколотку провалився у воду. Заверещавши, мов дівчисько, він нахилився, щоб глянути, як таке могло статися. Схоже, кулі, що не влучили нам у голови, пробили кілька дірок у корпусі човна, і він тепер протікав, мов решето.

      – Подивіться, що ви накоїли! Мій човен зрешетили!

      Еммині очі небезпечно сяйнули.

      – Що ми накоїли?

      Шарон провів швидку інспекцію і дійшов висновку, що поранення смертельні.

      – Я у безвиході! – театрально проголосив він, потім заглушив двигун, склав свою довгу жердину до розміру дирижерської палички і знову видряпався на берег драбиною. – Я йду шукати ремісника, який полагодить мою шкаралупку, – повідомив він, шугнувши повз нас, – а вам за мною йти не дозволю.

      Вервечкою ми рушили слідом за ним у вузький прохід.

      – А чому це? – пронизливо крикнула йому навздогін Емма.

      – Бо ви прокляті! Ви приносите нещастя! – Шарон махнув кудись позад себе рукою, ніби відганяючи мух. – Щезніть!

      – Тобто як це – «щезніть»? – Емма пробігла кілька кроків уперед і вхопила Шарона за балахон з каптуром. Він розвернувся швидко, мов дзиґа, і висмикнув у неї свій поділ. На мить мені здалося, що здійнята рука зараз її вдарить. Я весь напружився, готуючись на нього стрибнути, але його рука просто зависла в повітрі, як попередження.

      – Я СКАЧАТЬ