Бібліотека душ. Ренсом Ріггз

Чтение книги онлайн.

      Я підвів погляд на човняра-велетня.

      – То це ви? – усе ще вагаючись, спитав я. – Ви… Шарон?

      – У плоті й крові, – відповів він. І від єлейності його голосу волосся на моїй потилиці стало сторч.

      – О птахи! Ви нас, чоловіче, до напівсмерті перелякали! – дорікнув йому Едисон. – А без усього того гучномовства й реготу ніяк не можна було обійтися?

      – Прошу вибачити. Я куняв, а ви мене перелякали.

      – То це ми вас перелякали?

      – Я було подумав, що ви справді хочете вкрасти мій човен, – усміхнувся він.

      – Ха-ха, – силувано розсміялася Емма. – Та ні, ми просто… перевіряли, чи надійно він пришвартований.

      Шарон розвернувся і поглянув на човник, просто прив’язаний мотузкою до дерев’яного стовпа.

      – А як ви його знайшли? – спитав він. Під каптуром показався тьмяно-білий серпик широкої усмішки.

      – На судні… повний порядок, – сказав я, нарешті вивільнивши ногу з діри. – Дуже надійне, е-е, швартування.

      – Я б сама кращого вузла не зав’язала, – запевнила Емма, допомагаючи мені звестися на ноги.

      – До речі, – мовив Едисон. – А ті, хто наважилися… вони справді всі… – Позирнувши на темну воду, він гучно проковтнув слину.

      – Та не зважайте, – відповів човняр. – Раз уже ви мене розбудили, я до ваших послуг. Чим можу вам допомогти?

      – Нам потрібно взяти напрокат ваш човен, – твердо заявила Емма. – Але без вас.

      – Цього я дозволити не можу, – похитав головою Шарон. – Я незмінний капітан цього судна.

      – Що ж, дуже шкода! – і Едисон притьмом розвернувся, щоб почимчикувати геть.

      Але Емма зловила його за нашийник.

      – Стій! – СКАЧАТЬ