Сповідь відьом. Тінь ночі. Дебора Гаркнесс

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Ми познайомилися чисто випадково. Я відразу ж зрозумів, що вона відьма, але внутрішній зв’язок між нами був незаперечним, – пояснив Метью. – На неї напали одноплемінники…

      Рука, більше схожа на лапу, піднялася, вимагаючи тиші. Філіп знову пильно подивився на свого сина.

      – Маттеусе, – ліниво прогарчав Філіп, і це справило несподіваний ефект на Метью: він умить замовк, мов батогом оперезаний. – Ти хочеш мені сказати, що й сам потребуєш мого захисту?

      – Звісно, що ні, – обурено відказав Метью.

      – Тоді замовкни і дай відьмі висловитися.

      Збираючись задовольнити вимогу Філіпа, щоб ми з Метью отримали змогу якомога швидше позбутися його нервуючої присутності, я швидко прикинула, як найкраще розповісти йому про наші останні пригоди. Обдумування кожної подробиці забрало б надто багато часу, а можливість того, що під час моєї розповіді Метью з якоїсь причини вибухне, була дуже імовірною. Набравши повні груди повітря, я почала.

      – Звуть мене Діана Бішоп, і мої мати та батько були потужними чаклунами. Їх убили інші відьми та відьмаки, коли вони були далеко від домівки, а я була ще малою дитиною. Перед своєю смертю вони зачаклували мене. Моя мати була провидицею і тому передбачала те, що мало статися.

      Філіп підозріло звузив очі. Я зрозуміла його обачність. Бо мені й самій і досі було дивно, чому двоє людей, котрі любили мене, порушили моральний кодекс відьом і закували свою єдину доньку в магічні кайдани.

      – Коли я зростала, то була для нашої родини постійним джерелом ганьби: відьма, що не може запалити свічу або як слід накласти закляття. Тож я відвернулася від Бішопів і подалася до університету. – Від цих відвертих слів Метью стривожено завовтузився у своєму кріслі. – Я вивчала там історію алхімії.

      – Діана вивчає мистецтво алхімії, – поправив Метью, кинувши на мене попереджувальний погляд. Але його викривлена напівправда не задовольнила б Філіпа.

      – Я – мандрівниця у часі. – Ця фраза на мить непорушно зависла між нами трьома в повітрі. – У вас це називається «fileuse de temps», тобто прядильниця часу.

      – О, та мені добре відомо, хто ви, – мовив Філіп так само лінивим тоном. На обличчі Метью відбився вираз мимовільного подиву. – Я жив дуже довго, мадам, і знав багатьох створінь. Ви – не з цього часу, не з минулого, тому ви, напевне, з майбутнього. І Маттеус, напевне, прибув сюди разом із вами, бо він – не той чоловік, яким був вісім місяців тому. Той Метью, якого я добре знаю, ніколи б не удостоїв відьму другим поглядом. – Вампір глибоко зітхнув. – Мій онук попередив мене, що ви обоє маєте дуже дивний запах.

      – Філіпе, я зараз все поясню… – але того вечора Метью не судилося завершувати свої фрази.

      – Хоча нинішня ситуація й має багато бентежних аспектів, я радий, що з часом людство виробило раціональний підхід до гоління і усвідомило його необхідність, – мовив Філіп, ліниво почесавши свою акуратно підстрижену бороду та вуса. – Бо, зрештою, борода СКАЧАТЬ