прикинувшись папиним другом, а потім посадив папу з усім духівництвом у в'язницю і пообіцяв випустити їх на волю лише під умовою, що він верховодитиме германською Церквою як йому заманеться. На той час, відписавши всі свої статки Церкві, померла графиня Матильда. Після кончини Пасхалія II і Генріха IV владу перебирало багато пап і цезарів, аж доки на папський трон сів Олександер ІІІ, а на цезарський – Фрідріх Швабський, іменований Барбаросою. І до тих пір римські першосвященики не дуже ми рили ні з римським народом, ні з цезарями, а за Барбароси незгода ще виросла. Фрідріх проявив себе добрим воєначальником, але він був такий бундючний, що не збирався хоч чимось поступитися верховному понтифіку. Проте після свого обрання він приїхав до Рима на коронацію, а потім любісінько повернувся до себе в Германію. Але в такому доброму гуморі він був недовго, бо скоро повернувся до Італії, щоб приборкати ворохобників на деяких землях Ломбардії. На той час сталося так, що кардинал Сан Клементе, родом римлянин, посварився з Олександером, і деякі кардинали обрали його папою. Як на те цезар Фрідріх отаборився тоді під Кремою, от Олександер і поскаржився йому на антипапу, а той відповів, щоб обидва явилися до нього, а він уже визначить, хто ж із них папа. Олександерові така відповідь не сподобалася, він бачив, що Барбароса тягне руку за антипапою, тому викляв його, а сам утік до короля Французького Філіппа. Тим часом Фрідріх, воюючи в Ломбардії, захопив і сплюндрував Мілан, через що Верона, Падуя і Віченца об’єдналися проти спільного ворога. В розпал цієї війни сконав антипапа, і Фрідріх поставив на його місце Гвідо Кремонського. А в цей час римляни, скориставшись відсутністю папи й скрутою, в яку потрапив цезар у Ломбардії, знову почали заправляти в себе в Римі й підгортати під себе ті землі, в яких бачили своїх підданців. Тускуланці відмовилися їх слухатися, і римляни рушили всім натовпом на них. Проте їм подав допомогу Фрідріх, і вкупі з ним тускуланці вчинили римському війську такий розгром, що відтоді Рим перестав бути багатим і людним містом. Тим часом папа Олександер повернувся до Рима, гадаючи, що може почувати себе безпечно через ненависть римлян до Фрідріха і безліч ворогів, яких той мав у Ломбардії. Та Фрідріх, по при все, взяв в облогу Рим, хоча Олександер, не діждавшись його, утік до апулійського короля Вільгельма, єдиного зі смертю Роджера спадкоємця цього королівства. Проте Фрід ріх мусив через чумний мор зняти облогу і повернутися до Германії. Тоді об’єднані проти нього ломбардці, щоб тримати під загрозою Павію і Тортоні, де стояли цезарські загони, звели цитадель, яка могла стати головною підпорою в цій війні, і охрестили її Алессандрією на честь папи Олександера і на ганьбу Фрідріху. Сконав також антипапа Гвідо, а натомість обрано Іоанна Фермського, котрий перебував під захистом цезарських загонів у Монтеф'ясконе.
XIX
Поки відбувались усі ці події, папа Олександер вирушив у Тускул: його закликали мешканці цього міста у сподіванні, що він відборонить їх від римлян. Туди ж до нього приїхали посланці Генріха,
СКАЧАТЬ
