Талан. Михайло Старицький

Чтение книги онлайн.

      К о т е н к о (виходить з Квятковською). А вам би, Ганно Михайлiвно, i прибиратись пора.

      К у л i ш е в и ч. Не бiйтесь, я й так гарна.

      К о т е н к о. А як покришку перемiнимо, пiд другу пiдете?

      К у л i ш е в и ч. Дивлячись пiд яку: iнша так накриє, що й дихати нiкуди! (Входить в 4-ту уборну).

      К о т е н к о (пiдходить до 1-ї у борної). Що се, Лучицької досi нема?

      К в я т к о в с ь к а. Така й вона, щоб загодя! То для нас, бiдних, i контракти, i штрафи, а для неї – нема!

      К о т е н к о. Для мене всi рiвнi.

      К в я т к о в с ь к а. Хто б говорив, а хто б слухав: то до мене ви пiдсипаєтесь з жарту, а я й мiзинця для вас супроти Марусi не варт – тiй i ролi найкращi, i уборна перва, i все… падам до ног! Бо боїтесь.

      К о т е н к о. Я? Боюсь? Та вона в мене ось де! Побачите, яку я їй встругну штуку.

      К в я т к о в с ь к а. Ану-ну, серце! Докажи, що я мила!

      К о т е н к о. Гирявий! Гирявий! Гей!

      В И Х I Д  VII

      Тi ж i Гирявий.

      Г и р я в и й (вискакує весело). Я тутечки!

      К о т е н к о. Оповiстiть – першою йде драма.

      Г и р я в и й. А я на водевiль…

      К о т е н к о. Тридцять раз вам казав: при драмi водевiль на кiнцi.

      Гирявий кинувся. Квятковська фиркнула i втекла.

      В И Х I Д  VIII

      Котенко i Жалiвницький.

      Ж а л i в н и ц ь к и й (на порозi 2-ї у борної). Слухайте, Савичу, ще Марiї Iванiвни нема?

      К о т е н к о. Менi нема дiла: мусить бути по контракту о сьомiй годинi; iначе – штраф!

      Ж а л i в н и ц ь к и й. Та чуднi ви якi! Хто з нас по контракту приходить? Всяк – по афiшi.

      К о т е н к о. Афiша бреше: водевiль завжди по драмi.

      Ж а л i в н и ц ь к и й. По руських трупах, а в нас – зроду.

      К о т е н к о. А я так хочу, i менi ти не указ! (Пiднiмає тон).

      Ж а л i в н и ц ь к и й. Так оповiстiть перше, то й знатимем, а коли афiша брехлива, то ваша вина.

      К о т е н к о. Не вчiть мене! Ще молоко на губах не обсохло!

      Ж а л i в н и ц ь к и й (пiдходить). Що-о? Кричать здумали?

      К о т е н к о (упавшим тоном). Я так… од природи… У мене такий голос… Що ж, мене поставлено режисером.

      Ж а л i в н и ц ь к и й. Так коли ви режисер, так не робiть бешкету! (Заходить в уборну, грюкнувши дверима).

      В И Х I Д  IX

      Котенко та Лемiшка.

      К от е н к о. Готово? Завiсу! Всi на мiсця!

      Л е м i ш к а (бiжить злякано). Ох, господи!

      К от е н к о. Куди, старий?

      Л е м i ш к а. Надобность… книжки…

      К от е н к о. В будку!

      Л е м i ш к а. Только… листика… до книжки листика… Водевiлем пiдвели… водевiлем… Я прихватком…

      К от е н к о. До будки менi! Тут завiсу дали, а вiн…

      Л е м i ш к а. Да… возмутительно… Але я завжди i душею, i серцем… по гроб живота…

      К от е н к о. Годi базiкати! Гайда! (Повертає за шиворот).

      Л е м i ш к а. Не утруждайтесь… лечу, лечу! Я напам'ять… од палятурки до палятурки! (Бiжить).

      В И Х I Д  X

      Лучицька СКАЧАТЬ