Записки в узголів’ї. Сей-шьонаґон
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Записки в узголів’ї - Сей-шьонаґон страница 24

Название: Записки в узголів’ї

Автор: Сей-шьонаґон

Издательство:

Жанр: Древневосточная литература

Серия:

isbn: 978-966-03-6994-8

isbn:

СКАЧАТЬ яке ховається глибоко в горах, його можна побачити, лише коли ним фарбують одежу для сановників другого чи третього рангів. Тому і не можна сказати, наскільки він прекрасний та могутній. Але кажуть люди, що він такий білий, неначе стоїть увесь в снігу. Дивлячись на нього, одразу мимоволі згадуєш Сусано О-но мікото,[64] коли він подорожував до країни Ідзу, або ж вірші Хітомаро.

      Завжди, коли почуєш від когось про щось прекрасне, то вже не можеш про це забути – хоч то трави чи дерева, птахи чи мурахи.

      Дерево юдзуріха[65] з зеленим глянцевим листям і червонуватими живцями – дещо дивне, але також гарне. У звичайний день це дерево зовсім не помічають, проте перед Новим роком його завжди використовують. На нього кладуть підношення для померлих, а на другий день Нового року кладуть біля тієї їжі, яка має допомогти укріпити зуби, щоб довго жити. Навіть була складена пісня:

      Я забуду тебе лише тоді,

      Коли листя юдзуріха стане червоним…

      Гарне дерево дуб, воно священне. Вважається, що саме в ньому живе бог-хранитель усіх дерев. Цікаво, що і начальників варти теж називають кашіваґі – «дубами».

      Пальма не дуже гарне дерево, проте вона – в китайському стилі, а тому поблизу бідних домівок її не побачиш.

      48. Птахи

      Папуга, хоч птах і чужоземний, але мені дуже подобається.

      Соловей. Бекас. Міякодорі[66] – «столична пташка».

      Чиж. Мухоловка.

      Красиво співає кулик, коли кличе свою подружку.

      Очеретянка, яка буває різних видів, теж гарна пташка. Недолік її в тому, що вона не співає вночі.

      Солов’я прославляють у поезії.

      Гарний і писк курчати.

      Красиві морські птахи.

      Гірський фазан, коли плаче за своєю подругою, кажуть, може заспокоїтися, лише якщо побачить своє відображення в дзеркалі.

      Журавель має зухвалий вигляд, але його спів, що лунає аж у піднебессі, – чудовий. Горобець із червоним ротиком. Самець чорноголового дубоноса. Пташка-майстриня.

      Чапля зовсім негарна на вигляд. І очі в неї злі, і, взагалі, немає в ній нічого привабливого, але ж у пісні сказано, що «у лісах Юруґі ніхто не залишається самотнім, навіть чапля шукає подругу…».

      Також хвилюють моє серце качки-мандаринки. Вони такі милі, особливо коли одна одній струшують іній з крил.

      Сумно стає, коли здалеку долинає раптом крик диких гусей.

      Гарний також лелека.

      49. Те, що витончено прекрасне

      Коли хтось одягнений у білу накидку, а під нею – блідо-лілове кімоно.

      Сироп із солодкої лози з дрібно нарізаним льодом у новій металевій чашці.

      Сливовий квіт під снігом.

      Коли малеча їсть полуницю.

      Чотки з кришталю.

      50. Комахи

      Цвіркун, мармуровий цвіркун, «комаха-ткач», коник, метелик, «комаха – бита шкаралупа», світляк, – СКАЧАТЬ



<p>64</p>

Сусано О-но мікото – бог вітру та бурі в синтоїстській міфології, рідний брат богині Аматерасу.

<p>65</p>

Юдзуріха (бот.) – дафніфілум (лат.: Daphniphyllum macropodum); вид вічнозеленого чагарникового дерева.

<p>66</p>

Міякодорі (досл.: «столична пташка») – далекосхідний кулик-сорока.