Записки в узголів’ї. Сей-шьонаґон
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Записки в узголів’ї - Сей-шьонаґон страница 23

Название: Записки в узголів’ї

Автор: Сей-шьонаґон

Издательство:

Жанр: Древневосточная литература

Серия:

isbn: 978-966-03-6994-8

isbn:

СКАЧАТЬ почувши це, я заперечила:

      – Чому ж тоді його так називають? Це неправильно, адже в ньому хоча б іноді, але вода все ж таки буває!

      За давньою легендою, у ставку Сарусава колись втопилась дівчина-красуня. Навіть Хітомаро[55] присвятив цій події свій вірш «Скуйовджене волосся».

      А ще є ставок Омае – «Підношення богам». Цікаво, чому люди його так назвали?…

      Ставок Каґамі – «Дзеркало».

      Ставок Саяма – чудова назва, одразу згадуєш пісню: «Водяна трава мікурі[56] на ставку Саяма».

      Ставок Коінума – «Поки не кохав».

      Ставок Масуда.

      46. Свята

      Немає кращого свята, ніж свято на п’ятий день п’ятого місяця. У повітрі можна вловити аромати ірису і полину. Кожен намагається прикрасити свій дах якомога краще. У цей день небо зазвичай у хмарах. В опочивальню імператриці принесли лікарські шари кусудама,[57] які підвішують по обидві сторони постелі. Там ще з дев’ятого дня дев’ятого місяця висіли хризантеми, які були зав’язані в шовковому мішечку. Замість них повісили кулі. Вони мають висіти до наступного свята хризантем, проте з них часто витягують по ниточці, а тому ці кулі зазвичай розтріпуються і можуть не дочекатися наступного року.

      Уже накривають обід для імператриці.

      Молоді дами прив’язують до свого одягу стебельця ірису, навіть корінці, а в зачіску встромляють квіти. Не скажу, що це надзвичайно, проте дуже красиво. Сакура також квітне щороку, але ж не можна сказати, що всі втомилися милуватися нею. Молоденькі дівчата ходять по вулиці, причепивши до своїх рукавів квітучі гілочки, порівнюють власне вбрання із вбранням інших, мовляв: «Моє не гірше!». Але ось прикро – хлопці бігають і зривають ці прикраси: отоді вже вони наплачуться. Цікаво за таким спостерігати. Як гарно, коли лілові квіти загорнуті в рожевий папір, або ж листя ірису у зелений папір. Або коли біле коріння ірису перев’язують білим папером. Якщо ж хтось у свій лист вклав довгий корінь ірису, то це викликає дуже теплі почуття. І тоді дами починають радитися, як же краще відповісти на такий лист. Якщо дамі вдалося відправити лист у відповідь чи доньці, чи дружині якоїсь видатної особи, то вона буде ходити щасливою цілий день.

      А як гарно ввечері співає соловей!

      47. Дерева

      Багряник, сосна, верба – прекрасні дерева.

      І тасоба-но кі[58] – «дерево на краю поля», назва якого, можливо, і не дуже гарна, але коли воно відцвітає, і квіт осипається, дерево набуває красивого зеленого кольору, а довкіл ніякої зелені ще немає, потім раптово, коли все навкруги залишається ще зеленим, воно стає червоного кольору – оце справжня краса!

      Дерево маюмі[59] звичайне, але прикро мені, що його називають деревом-паразитом.

      Дерево сакакі[60] взагалі священне, адже саме його використовують для храмових свят. У світі так багато дерев, а обрали лише його, лише воно СКАЧАТЬ



<p>55</p>

Хітомаро (повне ім’я: Какіномото-но Хітомаро, др. пол. VII – поч. VIII ст.) – видатний японський поет, значна кількість віршів якого увійшла до складу першої японської поетичної антології «Ман-йо-шю» (18 «довгих пісень», 67 танка), котра датується серединою VIII ст., а також багатьох інших зібрань давньої японської поезії. Укладач другої за часом появи поетичної антології «Кокін-вака-шю» (905 р.) Кі-но Цураюкі (859–945) у своїй відомій передмові до неї називає Какіномото-но Хітомаро разом з Ямабе-но Акахіто (пер. пол. VIII ст.) «чародійниками японської пісні», зазначаючи при цьому, що «важко поставити Хітомаро вище за Акахіто, так само, як і Акахіто поставити нижче за Хітомаро».

<p>56</p>

Мікурі (бот.) – вид прісноводних водоростей (укр.: їжача голівка; лат.: Sparganium stoloniferum).

<p>57</p>

Цілющий шар кусудама – один з інструментів магічної медицини; круглий мішечок, прикрашений штучними квітами та кольоровими нитками. Його вішали в опочивальні над ліжком у п’ятий день п’ятого місяця, щоб він відганяв усіляких злих духів.

<p>58</p>

Тасоба-но кі (бот.) – фотинія (лат.: Photinia); вид вічнозеленого чагарника.

<p>59</p>

Маюмі (бот.) – бересклет Зибольда (лат.: Euonymus sieboldianus); вид вічнозеленого чагарника.

<p>60</p>

Сакакі (бот.) – клеєра японська (лат.: Cleyera ochnacea); вид вічнозеленого чагарникового дерева, яке в синтоїзмі вважається священним і завжди використовується в синтоїстських церемоніях.