Крила кольору хмар. Дара Корній

Чтение книги онлайн.

      Бабуся вмовкла. Прислухаючись, як, майже не дихаючи, слухає її Аделаїдочка.

      – А далі, бабуню, далі?

      – Тобі не страшно? – запитала стиха.

      – Ні, – відразу відповіла дівчинка. – Далі.

      – Свіча горіла, потріскуючи. Хатня примара почала на очах танути, аж поки зовсім щезла. Відтоді покійник більше не приходив до Горпини. От і вся історія, а тепер – спати.

      Адка хмикнула під ковдрою, прожебоніла «надобраніч» і, коли бабуся була вже біля дверей кімнати, раптом запитала:

      – Бабуню, а можна душу просто так закласти? Спеціально тобто, задля чогось? В Устима то випадково вийшло, правда ж?

      – Спи. Мала ще про таке питати. – Бабуня взялася за ручку дверей, повернула її вниз, почулося звичне рипіння.

      – Бабуню, а мій тато також закладений? Бо помер наглою смертю.

      – Ні. Із татком твоїм усе гаразд. Спи вже.

      – Але ж… Ти ж сама щойно розповідала.

      Стара завмерла, мовчала якусь хвилинку. Адка подумала, що та не стане нічого відповідати, а просто піде. Та бабуня заговорила, лагідно та трішки сумно:

      – Ця історія, доню, – вигадка. Ніяких закладених душ насправді не існує. Спи, зіронько моя. Ранок від вечора все мудріший.

      – І хай мені насняться янголи, так? – запитувала Адка.

      – Моя маленька! Нехай насниться добрий сон, бо хіба можуть янголам снитися янголи? Ти ж мій янгол, хороший, допитливий, світлий. І янголятку потрібно виспатися. Спи, мій маленький янголе!

      І сон тієї ночі Адці справді наснився добрий. Стільки років минуло, і бабуні давно немає, і вона вже не пригадає всіх дрібниць, таких тоді для неї важливих… Та тільки сон…

      Сон.

      Адці справді тієї ночі снилися янголи, і мали вони кольорові крила.

      Частина перша

      «Темний янгол»

      1. Вечір

      Коли СКАЧАТЬ