Листи з того світу. Сергій Бут

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ в погляді, яким однокурсник уміло користувався під час спілкування. Залежно від ситуації ним він пригноблював жертву або ж викликав симпатію до себе, хитро примружуючи очі. Яка тактика буде задіяна проти мене?

      Гримчак роззирнувся в пошуках підходящого місця для розмови і за мить потягнув мене в куток.

      – Потрібна допомога.

      Зміст сказаного суперечив його тону. Моя відповідь була стриманою.

      – Слухаю.

      – Є одна справа.

      – Яка? – обірвав я Гримчака.

      – Я збираю нову команду. Спочатку будемо рити інформацію, а потім їздити на розкопки…

      – Чи грабунки?

      Гримчак просвердлив мене поглядом і продовжив холодити голосом.

      – Прикуси язика! Я тобі діло пропоную. Чи ти все життя збираєшся ходити самітником?

      Я опустив голову і вдав, що обмірковую пропозицію, та співрозмовник і не думав послаблювати хватку.

      – Якщо боїшся міліції, то не дрейф. Брат прикриє.

      Натиск однокурсника зростав – розмову слід було завершувати.

      – Ростику, не ображайся, але я відмовлюся. Тебе цікавить дещо інше, ніж розкопки. Хоча буду мати на увазі.

      Гримчак зміряв мене в’їдливим поглядом, але попрощався тепло.

      – Ну, гаразд. Моя справа запропонувати. Якщо передумаєш, даси знати.

      На цьому й розійшлися.

      Дзвінок на пару має пропорційно протилежний вплив на студентів супроти дзвінка на перерву. Усі, мов сонні мухи, потихеньку стягують свої тіла до аудиторії і ліниво розсідаються по місцях. Я поплівся до останніх рядів, де збирався ще раз безтурботно перечитати послання з кладовища. Петро забронював мені місце під вікном. Вислухавши вступне слово викладачки з техніки рисунка, я тихенько дістав із наплічника лист і поринув у минуле.

      Версії, що вибудовувалися стосовно трагічних обставин, висвітлених у листі, породжували тривогу. Схоже, авторка заплуталась у павутинні своїх вчинків. Що спонукало її робити хибні кроки? Чому вмерли немовлята? Яку роль у її житті відіграли чоловіки?… Розмотувати цей клубок можна було б до безкінечності, але за такого мізерного обсягу інформації то була марна справа. Треба братися за власне розслідування.

      Зненацька я відчув, що цей лист має значно більшу цінність, аніж звичайний аркуш паперу. Описана в ньому ситуація могла претендувати як мінімум на роль сполучної ланки в чиїхось спогадах, а як максимум – доказової бази в кримінальній справі. Адже викрадення дітей – серйозне правопорушення. Бажання розшукати дівчинку зростало – я мав мізерну надію знайти її живою!

      Аудиторію зі стану дрімучості вивів дзвінок. Одногрупники, мов за командою, здійняли галас, устаючи з місць. Я продовжував загіпнотизовано дивитися на прочитаний лист, зміст якого гучно відлунювався у свідомості. Розчулений і сповнений співчуття до тієї жінки, я сидів і міркував, що могло трапитися з нею того дня.

СКАЧАТЬ