Після падіння. Деннис Лихэйн

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ він мав стомлений вигляд, а шкіра в нього на обличчі була надто сіра й натягнута. Морін, зізнався Джеремі, нездужає. Два роки тому вона пережила рак грудей. Вона перенесла подвійну мастектомію, та останні огляди не показали нічого конкретного.

      – Тобто?

      Рейчел потягнулася через столик і накрила долонею його долоню.

      – Тобто, – відповів Джеремі, – її рак міг повернутися. Наступного тижня зроблять ще кілька аналізів.

      Він кілька разів поправив окуляри, а тоді поглянув із-за них на Рейчел з усмішкою, яка підказувала: зараз він змінить тему.

      – Як там молодята?

      – Купують будинок, – радісно повідомила вона.

      – У місті?

      Рейчел заперечно хитнула головою. Вона досі намагалася із цим змиритися.

      – Десь миль за тридцять на південь. Він потребує оновлення і ремонту, тож ми не переїдемо туди відразу, але там гарне містечко й добра шкільна система на той випадок, якщо в нас будуть діти. Це недалеко від того місця, де виріс Себастьян. А ще він зберігає там свій човен.

      – Він любить той човен.

      – Та ну, мене він теж любить.

      – Я не сказав, що він тебе не любить. – Джеремі криво їй посміхнувся. – Я просто сказав, що він любить той човен.

      Чотири дні по тому у Джеремі в його кабінеті в коледжі стався інсульт. Він підозрював, що це інсульт, але не був на сто відсотків упевнений, тож поїхав до найближчої лікарні. Джеремі наполовину виїхав автівкою на узбіччя і, похитуючись, пройшов до входу. Кабінету невідкладної допомоги він дістався самотужки, але невдовзі в почекальні в нього стався другий інсульт. Перший санітар, який до нього підійшов, здивувався силі, з якою Джеремі м’якими викладацькими руками схопився за лацкани його халата.

      Останні слова Джеремі перед тривалим періодом мовчання були незрозумілі санітарові – та й, правду кажучи, будь-кому іншому. Він різко наблизив лице санітара до свого, вирячив очі та прошепелявив:

      – Рейчел у дзеркалі.

      6. Розлуки

      Морін передала Рейчел слова санітара, коли Джеремі третю ніч лежав у лікарні.

      – «Рейчел у дзеркалі»? – повторила вона.

      – Так сказав Амір. – Морін кивнула. – Ти здаєшся втомленою. Тобі треба відпочити.

      Рейчел мала за годину повернутися на роботу. Вона спізниться. Знову.

      – Усе гаразд.

      На ліжку витріщався на стелю Джеремі з роззявленим ротом і без тіні свідомості в очах.

      – Туди, певно, жахливо їздити, – зауважила Шарлотта.

      – Та це не страшно.

      Рейчел сіла на підвіконня, бо в палаті було всього три стільці і всі вони були зайняті родичами хворого.

      – Лікарі сказали, що в такому стані він може провести кілька місяців, – сказав Тео. – Або й більше.

      Шарлотта й Морін одночасно заридали. Тео підійшов до них. Вони збилися докупи у своїй скорботі. Кілька хвилин Рейчел бачила СКАЧАТЬ