Название: Цент на двох
Автор: Фрэнсис Скотт Фицджеральд
Издательство: OMIKO
Жанр: Зарубежная классика
Серия: Зарубіжні авторські зібрання
isbn: 978-966-03-9627-2
isbn:
Мерлін ковтнув повітря, яке випадково виявилося в його роті.
– У мене немає грошей, – сказав він тоном серйозної заяви. – У мене зовсім немає грошей…
Їх очі зустрілися, злилися та стали туманними, мрійливими й красивими.
– Олівіє, – сказав він їй, – я тебе кохаю.
– Я теж тебе люблю, Мерлін, – відповіла вона просто. Може візьмемо ще одну пляшку вина?
– Так, – вигукнув він, і його серце швидко забилося. – Ти маєш на увазі…
– Щоб випити за наше заручення, – сміливо перервала вона. – Нехай воно буде недовгим!
– Ні! – ледь не закричав він, зі злістю опустивши кулак на стіл. – Нехай воно триватиме вічно!
– Що?
– Я маю на увазі… о, я бачу, що ти маєш на увазі. Ти маєш рацію. Нехай воно буде недовгим. – Він засміявся і додав: – Я помилився.
Після того, як було подане вино, вони детально обговорили цю справу.
– Спочатку нам доведеться зайняти маленьку квартиру, – сказав він, – і мені здається…, боже, я знаю, що в будинку, де я живу, є саме така – одна велика кімната, невелика кухня з гардеробною і можна користатися ванною кімнатою на цьому ж поверсі.
Вона радісно плескала в долоні, і він подумав, наскільки вона гарна насправді, тобто верхня частина її обличчя, а от від носа донизу воно виглядало дещо неприродно. Вона продовжувала захоплено:
– І як тільки ми зможемо собі це дозволити, ми візьмемо справжню велику квартиру з ліфтом та консьєржкою.
– А після цього – будиночок за містом… і машина.
– Я не можу собі уявити нічого гарнішого. Ти можеш?
Мерлін на мить замовк. Він думав, що йому доведеться відмовитися від своєї кімнати на четвертому поверсі. Але це вже не мало значення. За останні півтора року, насправді з моменту відвідування Кароліною «Мунлайт Квіл», він більше її не бачив. За тиждень після цього візиту її світильники більше не засвічувались – темрява, що зайняла простір, здавалося, сліпо втупилася у його незавішене вікно, що завмерло в очікуванні. Потім нарешті світло з’явилося, але замість Кароліни та її відвідувачів воно висвітило звичайну родину – маленького чоловіка зі щетинистими вусиками й жінку з повними грудьми, яка проводила вечори, погладжуючи себе по стегнах та розкладаючи пасьянси. Через два дні Мерлін остаточно опустив завісу на своєму вікні.
Мерлін не міг уявити собі нічого гарнішого, ніж будувати своє життя з Олівією. Буде котедж у передмісті, котедж, пофарбований у синій колір, лише на один клас нижче, ніж котеджі з білою ліпниною і зеленим дахом. У траві навколо котеджу будуть розкидані іржаві садові інструменти, стоятиме розбита зелена лавка та плетена дитяча коляска зліва. А навколо трави, дитячої СКАЧАТЬ