Цент на двох. Фрэнсис Скотт Фицджеральд
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Цент на двох - Фрэнсис Скотт Фицджеральд страница 15

СКАЧАТЬ Ви найзагадковіша, я це визнаю.

      ДЖУЛІ: В історії лише двоє загадкових людей.

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: І хто ж це?

      ДЖУЛІ: Залізна Маска та той, хто каже, «ту-ту-ту», коли телефонна лінія зайнята.

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Ви загадкові. Я люблю вас. Ви красива, розумна і доброчесна, і це найрідкісніша з відомих комбінацій.

      ДЖУЛІ: Ви історик. Розкажіть мені про роль ванни в історії. Я думаю, що її страшенно недооцінюють.

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Ванни… Подивимось Що ж, Агамемнона вбили у ванні. І Шарлотта Корде заколола Марата кинджалом у ванні.

      ДЖУЛІ: (зітхаючи) Давня давнина! Нічого нового у світі не існує, чи не так? От лише вчора я втрапила на партитуру музичної комедії, якій не менше двадцяти років; а на обкладинці написано: «Шиммі Нормандії».

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Я не люблю ці сучасні танці. О, Лоїз, я б так хотів, вас побачити. Підійдіть до вікна.

      (У водопроводі лунає гучний стук і раптом з відкритих кранів починає литися струмінь. ДЖУЛІ швидко закриває їх).

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: (спантеличено) Що, заради всього святого, це було?

      ДЖУЛІ: (невинно) Мені теж щось почулося.

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Це звучало як проточна вода.

      ДЖУЛІ: Невже? Дивно. Власне кажучи, я наповнювала акваріум із золотими рибками.

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: (все ще спантеличено) А що за дивний стукіт?

      ДЖУЛІ: Одна з риб клацнула своїми золотими щелепами.

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: (з раптовою рішучістю) Лоїз, я вас кохаю. Я не людина не від цього світу, і я звик рішуче…

      ДЖУЛІ: (зацікавлено) О, як захопливо.

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: …рішуче рухатись вперед. Лоїс, я хочу вас.

      ДЖУЛІ: (скептично) Та ну! Чого ви насправді хочете, – привернути до себе увагу всього світу і щоб він зачаровано дивився, поки ви не дасте команду «Вільно!»

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Лоїз, я… Лоїз, я…

      (Він зупиняється, коли ЛОЇЗ відчиняє двері, заходить і захлопує їх за собою. Вона роздратовано дивиться на ДЖУЛІ, а потім раптом помічає молодого чоловіка за вікном)

      ЛОЇЗ: (з жахом) містер Калкінс!

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: (здивовано) Але ж ви сказали що вдягнені у рожево-біле!

      (Кинувши на нього один відчайдушний погляд ЛОЇЗ скрикує, сплескує руками ніби капітулюючи й опускається на підлогу.)

      МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: (у великій тривозі) О Господь милосердний! Вона знепритомніла! Я вже біжу.

      (Погляд ДЖУЛІ падає на рушник, який вислизнув з млявої руки ЛОЇЗ)

      ДЖУЛІ: У такому випадку я теж біжу.

      (Вона кладе руки на борти ванни, щоб піднятися, і поміж глядачами виникає неясний шум, чи то шепіт, чи то приглушені зітхання. Але темінь, як у Беласко, швидко настає і закриває сцену.)

ЗАВІСА

      «О, руда відьмо!»

      Мерлін Грейнджер був працівником у книгарні «Мунлайт Квіл», яку ви, можливо, відвідували, що розташована недалеко СКАЧАТЬ