Цент на двох. Фрэнсис Скотт Фицджеральд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ та з дорідним чоловіком, що сидів праворуч, і навіть зі старим навпроти неї, бо останній час від часу вимовляв разючі та м’які докірні заперечення іншого покоління. Мерлін почув слова пісні, яку вона періодично наспівувала…

      Пальцями клацни, та дивись уважно,

      Як прийшов вже – на місток ступай відважно…

      Дорідний чоловік наповнив її келих яскравим бурштином. Офіціант після кількох подорожей до їх столу і безлічі безпорадних поглядів на Кароліну, яка веселилася, ставлячи безглузді питання щодо соковитості цієї чи іншої страви, нарешті зумів отримати щось подібне до замовлення і поспішив зникнути…

      Олівія говорила до Мерліна…

      – Коли ж тоді? – запитала вона, її голос трохи затьмарився від розчарування. Він зрозумів, що тільки що відповів «ні» на якесь питання, яке вона йому задала.

      – О, ну колись.

      – Невже тобі… байдуже?

      Досить виражена болісність у її запитанні повернула його погляд до неї.

      – Якнайшвидше, люба, – відповів він з дивовижною ніжністю. – Через два місяці – у червні.

      – Так скоро? – Її радісне збудження цілком забрало її подих.

      – О так, я вважаю, нехай буде червень. Нема жодної потреби чекати.

      Олівія почала удавати, що два місяці справді занадто короткий час, щоб вона підготувалася. Хіба він не поганий хлопчик! Хіба він не занадто нетерплячий! Ну, вона б показала йому, що він не повинен бути з нею занадто швидким. Дійсно, він був такий наполегливий, що вона точно ще не визначилась, чи взагалі варто виходити за нього заміж.

      – Червень, – суворо повторив він.

      Олівія зітхнула, посміхнулась і випила свою каву, її мізинець піднявся високо над іншими пальцями по-справжньому вишуканим способом. До Мерліна прийшла шалена думка, що він хотів би придбати п’ять кілець і накинути на цей палець.

      – О боже! – вигукнув він вголос. Незабаром він одягне кільце на один з її пальців.

      Його очі різко ковзнули вправо. Компанія з чотирьох людей стала настільки буйною, що метрдотель підійшов до них, щоб їх вгамувати. Кароліна сперечалася з метрдотелем підвищеним тоном, її молодий та мелодичний голос був таким гарним, що здавалося, весь ресторан буде слухати тільки її – цілий ресторан, окрім Олівії Мастерс, яку повністю поглинула її нова таємниця.

      – Як справи? – казала Кароліна. Це ж треба, мабуть, найкрасивіший метрдотель у неволі. Занадто шумно? Дуже прикро. Щось із цим треба зробити. Джеральд, – звернулася вона до чоловіка праворуч, – метрдотель каже, що занадто багато шуму. Звертається до нас, щоб це припинилося. Що мені сказати?

      – Тс-с, – відповів Джеральд зі сміхом, – тс-с!

      І Мерлін почув, як він додав трохи тихіше:

      – Буржуазія буде вся переполохана. Це ж місце, де клерки вчать французьку.

      Кароліна випросталась з раптовою тривогою.

СКАЧАТЬ