що зухвало запитальних очах з’являється оксамитовий і разом з тим променистий блиск, ліва рука залишає шпагу, права схоплює важкий капелюх із пір’ям, і він наближається з готовими словами вітання на устах. Він граціозно схиляє м’язисту шию, щоб поцілувати простягнуту руку, і заводить ввічливу розмову; за сум’яттям приголубленої ним дами видно, як ніжно проникає в неї млосне аріозо цього голосу; вона зніяковіло обертається й представляє його своїм супутникам: «Шевальє де Сенгаль». Поклони, церемонії, обмін люб’язностями. Гостю пропонують місце в ложі, він скромно відмовляється від нього; уривчасті чемні слова нарешті виливаються в бесіду. Поступово Казанова підвищує голос, інших більше не чути. Він, наче актор, м’яко розтягує голосні, ритмічно течуть у його вимові приголосні, і все наполегливішим стає його голос, голосно й хвалькувато проникає він у сусідні ложі: бо він хоче, щоб насторожені сусіди чули, як дотепно й вільно він базікає французькою та італійською, спритно вставляючи цитати з Горація. Наче випадково кладе він прикрашену перснями руку на бар’єр ложі так, щоб навіть здалеку побачили дорогоцінні мереживні манжети й небувало великий солітер, що виблискує на пальці; він простягає обсипану діамантами табакерку, пропонуючи кавалерам мексиканський нюхальний тютюн. «Мій друг, іспанський посланник, надіслав мені його вчора з кур’єром» (це чути в сусідній ложі); і коли хтось із чоловіків ввічливо захоплюється мініатюрою, вправленою в табакерку, він говорить недбало, але досить голосно, щоб було чутно в залі: «Подарунок мого друга і милостивого пана курфюрста Кельнського». Він розмовляє начебто цілком невимушено, але, бравуючи, цей хвалько кидає направо й наліво погляди хижого птаха, спостерігаючи за справленим враженням. Так, всі зайняті ним: він відчуває зосереджену на ньому цікавість жінок, відчуває, що викликає подив, повагу, і це робить його ще сміливішим. Спритним маневром він перекидає бесіду в сусідню ложу, де сидить фаворитка князя і – він це відчуває – прихильно прислухається до його паризької вимови; і з шанобливим жестом, розповідаючи про прекрасну жінку, кидає галантну люб’язність, яку вона приймає з усмішкою. Його друзям залишається лише уявити шевальє високопоставленої дами. Гра вже виграна. Завтра він буде обідати зі знаттю міста, завтра ввечері він прийме запрошення в один із палаців на гру в фараон і буде оббирати господарів, завтра вночі він буде спати з однією з цих блискучих дам, наготу яких він вгадує крізь сукню, і все це завдяки його сміливому, впевненому, енергійному наступу, його волі до перемоги й мужній красі його смаглявого обличчя, якому він зобов’язаний всім: усмішкам жінок, солітером на пальці, прикрашеним діамантами годинниковим ланцюжком і золотими петлицями, кредитом у банкірів, дружбою знаті й, що найкраще за все, свободою в необмеженому різноманітті життя.
Тим часом примадонна готується почати нову арію. Вже отримавши наполегливі запрошення від зачарованих його світською бесідою кавалерів
СКАЧАТЬ
