Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой. Стефан Цвейг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ і психологію, бо тільки ненавмисність може породити таку безтурботну й тому стихійну відвертість. Ліниво, як завжди, підійшов у Дукса цей старий гравець до письмового столу, як до останнього грального столу свого життя, і кинув на нього, як останню ставку проти долі, свої мемуари: він встав із-за столу, передчасно віднесений смертю, раніше, ніж побачив викликаний ефект. І дивно, саме ця остання ставка виграла безсмертя: там він міцно оселився – ексбібліотекар з Дукса – поруч із паном Вольтером, його супротивником та іншими великими поетами; ще багато книг належить йому прочитати про себе, бо за ціле століття, що минуло після його смерті, ми ще не покінчили з вивченням його життя, і невичерпне все знову й знову привертає наших поетів, які прагнуть знову оспівати його.

      Так, він чудово виграв свою гру, старий «commediante in fortuna», цей неперевершений актор свого щастя, і проти цього нині безсилі і пафос, і протест. Можна зневажати його, нашого обожнюваного друга, через недостатню моральність і відсутність етичної серйозності, можна йому заперечувати як історику й не визнавати його як художника. Тільки одне вже не вдасться: знову зробити його смертним, бо у всьому світі жоден поет і мислитель відтоді не винайшов роману більш романтичного, ніж його життя, і образу більш фантастичного, ніж його образ.

      Портрет молодого Казанови

      «Знаєте, ви дуже красивий чоловік», – сказав Казанові Фрідріх Великий в 1764 р в парку Сан-Сусі, зупиняючись і оглядаючи його.

      Театр у невеликій резиденції: співачка сміливою колоратурою закінчила арію; немов град, посипалися оплески; але тепер, під час поступово відновлених речитативів, увага слабшає. Франти роблять візити в ложі, панянки наводять на сцену та глядачів лорнети, їдять срібними ложечками прекрасне желе та помаранчевий шербет; жарти Арлекіна під час піруетів з Коломбіною сприймаються майже зайвими. Але ось раптово всі погляди звертаються на незнайомця, котрий запізнився, він сміливо й недбало, з цією аристократичною невимушеністю з’являється в партері; його ніхто не знає. Його геркулесівський стан оточує багатство, попелястого кольору тонкий оксамитовий камзол розкриває свої складки, показуючи витончено вишитий парчевий жилет і дорогоцінні мережива; золоті шнури обрамляють темні лінії чудового вбрання від пряжок брюссельського жабо до шовкових панчіх. Рука недбало тримає парадний капелюх, прикрашений білим пір’ям; тонкий солодкий аромат рожевого масла або модної помади поширюється навколо знатного незнайомця, який, недбало притулившись до бар’єра перед першим рядом, гордовито спирається помережаною каблучками рукою на прикрашену дорогоцінним камінням шпагу з англійської сталі. Немов не помічаючи викликаної ним уваги, він підіймає свій золотий лорнет, щоб з удаваною байдужістю окинути поглядом ложі. Тим часом на всіх стільцях і лавках вже перешіптується цікавість маленького містечка: князь? багатий іноземець? Голови зсуваються, шанобливий шепіт вказує на обсипаний СКАЧАТЬ