Наприкінці приходить смерть. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

      Раптом Ренісенб почала задихатися в оточенні цього невгамовного гамірного жіноцтва. Жінки – галасливі, гучноголосі жінки! Цілий будинок жінок – тут ніколи не буває тиші та вмиротворення – завжди лише розмови та викрики. Багато слів, мало діла!

      А Хай – Хай, мовчазний і спостережливий у своєму човні, повністю зосереджений на рибі, яку намагається проштрикнути списом…

      Жодного зайвого слова, ані краплі квапливої метушні.

      Ренісенб швидко вийшла з будинку назад у гарячу прозору непорушність. Вона побачила, що Собек повертається з полів, а Яхмос, удалині, прямує до гробниці.

      Вона відвернулася і пішла стежкою по вапнякових скелях до гробниці. То була гробниця Меріптаха Благородного, а її батько був хранителем цієї гробниці, відповідальним за неї та вшанування пам’яті померлого. Всю нерухомість і землі Імхотеп успадкував разом із гробницею.

      Коли батько був у від’їзді, обов’язки жерця Ка лягали на її брата Яхмоса. Коли дівчина, повільно ступаючи крутою стежкою, дісталася гробниці, той саме радився з Горі, батьковим помічником у господарських питаннях, у маленькому кам’яному гроті, по сусідству із залою для пожертв.

      Горі розгорнув на колінах папірус, і вони з Яхмосом схилилися над ним.

      І Яхмос, і Горі всміхнулися Ренісенб, коли та підійшла й сіла поряд на клаптику тіні.

      Їй завжди подобався Яхмос. Він був добрий і прив’язаний до неї, а характер мав лагідний і м’який. Горі теж завжди був надзвичайно добрий до маленької Ренісенб і часом ремонтував їй іграшки. Коли вона від’їздила, він був серйозним мовчазним молодиком із чутливими вмілими пальцями. Ренісенб подумалося, що хоч він і мав тепер старший вигляд, але майже не змінився. Задумлива усмішка була точно такою, як їй пам’яталося.

      Яхмос і Горі бурмотіли разом:

      – Сімдесят три мірки ячменю разом із Їпі-молодшим…

      – Разом виходить двісті тридцять пшениці та сто двадцять ячменю.

      – Так, але ще вартість деревини, а за обжин ми заплатили олією в Перхаа…

      Вони вели далі. Ренісенб сонно сиділа поряд, заспокоєна фоновим акомпанементом чоловічих голосів. Зрештою Яхмос підвівся і пішов, віддавши згорток папірусу Горі.

      Ренісенб лишилася сидіти в дружній тиші.

      Невдовзі вона торкнулася папірусу й запитала:

      – Це від мого батька?

      Горі кивнув.

      – Що там написано? – з цікавістю запитала вона.

      Ренісенб розгорнула папірус і глянула на позначки, незрозумілі непосвяченим.

      З легкою усмішкою Горі перехилився їй через плече і почав водити пальцем по рядках, читаючи. Листа було написано у вигадливому стилі професійного писаря Геракліополіса.

      Господар сих земель і Ка служитель Імхотеп рече: «Вікуйте ж ви як ті, хто пройшов мільйон перероджень. Нехай бог Герішаф, СКАЧАТЬ