Название: Постріл в Опері
Автор: Лада Лузіна
Жанр: Зарубежное фэнтези
Серия: Київські відьми
isbn: 978-966-03-6629-9
isbn:
Висока, довгоброва, дивовижна Катя протяжно зітхнула.
– Послухайте, саме врода – не доказ, навіщо про неї говорити? – присікла вона розпочату на її честь оду. – І якщо ви прийшли сюди для того, щоб сказати, що я красива, наче відьма, ви даремно гаєте час.
– Якщо половина київських відьом за вас Трьох, то лише тому, що ви така вродлива! – схвильовано заперечила їй Василиса Андріївна. – Вони бачили вас на Купалу. Вони вірять у вас! У вас, Катерино Михайлівно. Я прийшла до вас, щоб сказати: Києвицею будете ви. Тільки ви. Одна ви. Я не могла сказати цього вчора, у присутності Дар'ї Андріївни й моєї студентки. Але вам слід це знати. І бути готовою до проблем, які неодмінно виникнуть, коли Дар'я Андріївна й Ковальова дізнаються…
– Що їм не бути Києвицями? Чому ви так упевнені в цьому? – спитала Катя.
Запевнення Васі їй не сподобалися – практично тими самими словами про її обраність чорт Килини колись заманив Катю в пастку.
– Я вірю в пророцтво Трьох, – сказала Вася. – Але саме воно, на жаль, і ввело нас усіх в оману. Вас Троє… Хоча мене відразу занепокоїло, що серед вас моя студентка. О, я надто добре її знаю! Ковальова інертна, пасивна, боягузлива, слабка. Вона б не змогла навіть стати гідним істориком. Щоб робити відкриття й доводити їх, потрібні сміливість, азарт, здатність кинути виклик… І на тобі – Києвиця! Зізнаюся, коли я була у Вежі, я підібрала її волосину. Й провела ритуал за допомогою кристала Атран. Він показав: у ній нема ані краплі… ані краплі… Вона сліпа! Варто мені оголосити цей результат на Суді, ніхто більше не заїкнеться про Трьох. Якщо одна з вас сліпа, наче кріт, не може й мови бути ані про тріумвірат, ані про пророцтво. Щодо Дар'ї Андріївни…
Але Дар'я Андріївна Катерину Михайлівну зовсім не цікавила.
Катя відчувала до Маші дивне почуття, близьке до любові.
На відміну від Даші й більшої частини людей у світі, Маша її не дратувала (що, як ви зрозуміли, було досить нечасто). Катя поважала Машу (що бувало ще рідше), поважала за знання, за логіку, за вміння спіймати суть, охарактеризувати, сформулювати й досить органічно сприймала навіть Машину скрупульозність, допитливість, яка змушувала ту виправляти й осаджувати Катю.
Катя й сама була скрупульозно допитливою, сама була логічною й розумною. Катерина завжди підбирала характери людей, що її оточували, як одяг, – щоб не морщило і не тягнуло, не дратувало й не муляло. І Маша, хоч би ким вона стала потім (і навіть якби для Каті вона стала ніким), була її ідеальним одягом – по суті, вона й була Катею, тільки навиворіт…
Але головне, поява Маші вивернула навиворіт і Катю.
І СКАЧАТЬ