Название: Таємниця Великого Сканера
Автор: Олександр Есаулов
Жанр: Детская фантастика
Серия: Дитячій світ
isbn: 978-966-03-5981-9, 978-966-03-6505-6
isbn:
– Я сьогодні заробив на два оболи більше…
– Слава Великому Сканеру, мені вдалося купити рибу на тридцять калорій кращу й на сім шняків дешевшу…
– Я знайшов нову роботу, хвала Директорові планети, де платять на тридцять оболів більше, а їздити туди на п'ять кілометрів і вісімнадцять хвилин менше.
– А ми вчора нагапличилися… – тут аналізатор писнув, сигналізуючи про те, що не може перекласти це слово.
– А гаплик був гарний?
– З останньої реклами, – мовець кивнув у бік великого рекламного щита. – Руки тремтять трішки, а так цілком… Спасибі Великому Сканеру, не забуває нас…
Рикпет мимоволі подивився навколо й побачив кілька великих рекламних щитів: «Дурій красиво! Супергаплик "Чорна троянда!"», «Супергаплик – це нове відчуття життя!», «Подаруй Супергаплик своїй дівчині та гапликніться разом!».
– Рику, жерти хочеться… – канючив Васла, який досхочу надивився на прилавки, завалені харчами.
– Я зараз, – по-змовницьки підморгнув Дроник, – один момент… Командире, йди за мною.
Він зайшов за торговельний намет і… зник, перетворився на блакитну непримітну хмаринку: Дроник перейшов у формат чистої цифри.
Дроник ріс звичайним сільським хлопчиськом до того часу, поки в нього не вдарила блискавка. Він пас корів і сховався від дощу під деревом, чого, звичайно, йому ніяк не слід було робити, бо ж блискавки найчастіше б'ють саме в такі самотні дерева. Але хлопчиськові пощастило: після удару блискавки він придбав дуже дивні здібності, зокрема й уміння переходити у формат чистої цифри, тобто перетворюватися на одинички й нулики, з яких складається будь-яке віртуальне тіло. Крім того, з цих одиничок і нуликів він міг перетворитися на що завгодно, а потім знову стати тим самим Дроником. Він міг стати невидимим, перемножити подумки будь-які числа, мав абсолютну пам'ять, словом, був зовсім незвичайним хлопчиськом, і Великий Процесор не дарма включив його до складу цієї небезпечної експедиції.
Блакитна хмаринка відразу погустішала й перетворилася на жовтавий папірець. Рикпет підняв його: це була купюра в десять оболів.
– Ха, – посміхнувся Рикпет, – ну, ти даєш…
На купюрі в овалі було намальоване чиєсь обличчя. Воно на мить прибрало вигляду Дроника, підморгнуло й тихо сказало:
– Нічого не вдієш, раз уже Васла так хоче їсти…
Рикпет СКАЧАТЬ