Ключник світів. Наталия Уиллрайт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ батьком. Вона завела мотор і розгорнула автомобіль в бік свого будинку.

      У Св’ятопятова так само, як і у доньки, голова йшла обертом. Його ранок зовсім не заладився. Він сидів у своєму кабінеті дуже злий після дзвінка Дарини. Полковник встиг зробити кілька гнівних розпоряджень і тепер нервово курив цигарку. До кабінету зайшов Ларкін.

      – Ларкін! – закричав Св’ятопятов на молодого поліцейського. – Я тобі що наказав робити на місці злочину? А? Стежити за телевізійниками! А ти що?

      Хлопець аж присів, так злякався.

      – Так я ета… – почав було Ларкін.

      – Ета, він! – не дав закінчити молодому служителю закону Св’ятопятов. – Ось тільки і знаєш, як до Валерії Анатоліївни залицятись, а простий наказ виконати не можеш! Як так вийшло, що ці п'яниці на чолі з Фрекен Бок зняли матеріал на місці злочину!? А?

      Полковник зробив паузу. Занадто важко йому було кричати без зупинки.

      – Засранець! Ось ти хто! – підсумував Св’ятопятов. – Геть з очей моїх!

      – Так ета… – знову щось хотів сказати Ларкін.

      – Геть я сказав! – перервав його полковник.

      Коли Ларкін залишив кабінет Св’ятопятова, полковник смачно затягнувся цигаркою, закашлявся, скривився і, загасивши недокурок, відкинувся на спинку стільця. Він дуже любив всіх співробітників свого відділення. Багато що спускав з рук, але тільки якщо це не стосувалося дисципліни або якості роботи. Полковник замислився: «Як же бути з Ларкіним?» Молодий поліцейський не виконав наказ. Тепер через це відбудуться неприємності. Але, з іншого боку, шкода хлопця. Тільки почав свою роботу у відділенні. Св’ятопятов махнув рукою на завершення думок про покарання свого підлеглого. Полковник вирішив поки залишити Ларкіна в спокої і почав телефонувати в прес-службу МВС. Про всяк випадок нехай готуються. Раптом Фрекен Бок роздує скандал.

      Тим часом, в будівлю відділення зайшов худорлявий блідого вигляду молодий чоловік, одягнений в довгий шкіряний плащ і потерті штанці з такого ж матеріалу. Коротке волосся брудними бурульками стирчало на всі боки. Хлопець підійшов до віконця чергового.

      – Доброго дня, я по теленовинах дізнався про знайдений труп, вірніше, частину трупа. Мені здається, я знаю, чия це рука, – невпевнено вимовив молодий чоловік.

      Хлопець говорив повільно і весь час совався.

      Черговий не відразу зрозумів, що похмура істота за склом – відвідувач. Він простягнув у віконце ручку і аркуш паперу.

      – Пишіть, – сказав черговий.

      – Що писати? – уточнив молодий чоловік.

      – Заяву звичайно. Я такий-то, такий-то, прибув туди-то, тому що дізнався про подію з новин і хотів би впізнати труп, вірніше те, що від нього залишилося, – не відриваючись від гри в перегони на смартфоні, відповів черговий.

      Хлопець почекав, потім запитав.

      – А СКАЧАТЬ