Название: Намір
Автор: Любко Дереш
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-966-14-7175-6, 978-966-14-6556-4
isbn:
Колись я боявся, що відвертість із людиною – запорука того, що вона використає отримані знання й завдасть удару в слабке місце. Я ж опинився в парадоксальній ситуації – як глибоко б я не відкривався, я не ставав від цього слабшим, а мій суперник – дужчим. А тут ще й виявилося, що всі поєдинки відбулися без моєї участі. Суперників не стало. Може, вивітрилися. А може, їх і не було, цих суперників.
Непомітно з мене стекла маска хитрого куркуля, який щось там собі знає, та нікому не каже. Може, я і справді щось знав, але зуб даю: знання це нікому, крім мене, не потрібне, а кому потрібне, тому й відкриється, рано чи пізно.
10
Літо в нашій сім’ї видалося неспокійним. Неля без продиху скандалила з мамою стосовно переїзду в Тернопіль до хворої баби Віри, про яку я вже згадував.
Хтось із маминої родини мусив сидіти біля старої, бо та вже геть ослабла, не могла собі їсти зварити. За всіма розкладами виходило, що настала мамина черга. А мама, власне, надумала їхати в Польщу на заробітки, тому що з економікою в хаті стало зовсім хижо. Інша річ, що за кордон повиїжджали й мамині сестри. Як не крути, мусив їхати хтось із наших.
Тоді мама вирішила сплавити в Тернопіль Нелю, бо та вже однаково засиділася в домі, 23-й рік, як не як. Неля, коли дізналася про це, закатала страшну істерику – в нас у хаті ще такого не було. Жінки били посуд, казали одна одній негарні слова. Обом принципово розходилося на тому, щоб не їхати. Мамі – зрозуміло, вона за сім’ю думала. А Неля, я так підозрюю, мала тут якесь велике і дуже таємне кохання, від якого не можна було відходити, як від грудної дитини. Основним аргументом першої було: «Ти проститутка, думаєш тільки про себе!», друга погоджувалась, але зауважувала, що як вона про себе не подбає, то хто ще? Їй он уже двадцять три, всі подружки заміж давно повиходили, по двоє дітей уже мають, тільки вона дівує. Ну, і так далі.
11
У серпні мама не витримала. Після виснажливого скандалу вона зібрала речі й просто вночі, благословивши словами: «Подихайте тут», пішла з хати ловити машину до Тернополя. Неля зціпила зуби і нічого не сказала. Було видно, що перемога їй тепер здавалася не такою бажаною, як гадалося. Але нічого – розхазяйнувалася, відчула себе господинею, і все в нас пішло на лад. Не подохли.
Хата спорожніла. Батько пустився берега. Наскільки мені було відомо, поїхав десь із вуйком Зеньом на Закарпаття. Восени там багато роботи, завжди потрібні зайві руки.
Він сильно здав, мій батечко, відколи розвалився СРСР. Там, на Закарпатті, вони з вуйком Зеньом будуть їздити від господи до господи, підробляти на виноградниках, а ввечері все пропивати. Він теж романтик, мій батечко, як і я, – забити на все, мандрувати осінніми пейзажами, бухати і згадувати часи студентства. Колишній геолог, до речі. Відколи припинились експедиції на Північ, чогось у його дорослому житті забракло. Вочевидь чогось бракувало, інакше б чого він так пив?
Брат переїхав до Мукачева, жив там із дівчиною. Влаштувався на фірму охоронцем. Продавав СКАЧАТЬ