Пьесы на украинском языке. Собрание пьес в 18 книгах. Кн. 18. Валентин Красногоров

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ розливає горілку. Усі мовчки п'ють. Пауза.

      ЕМІЛІЯ. Послухайте, що я вам скажу. До Дездемони в гримерку перед початком вистави заходив її, так би мовити, покровитель.

      БЯНКА. Директор, чи що?

      ЕМІЛІЯ. Ні, інший, головний. Ну, знаєте, цей, з крутих.

      БЯНКА. Я щось не розумію. Хіба вона не з директором?..

      ЕМІЛІЯ. Дорогенька, ти ще недосвідчена і не знаєш, що у порядної актриси має бути, щонайменше, два покровителя: один директор або головний режисер, котрий дає ролі, інший – крутий, який дає гроші.

      КАССІО. Еміліє, твоя юна подруга не гірше тебе знає, як треба жити. Продовжуй. Що ти хотіла сказати?

      ЕМІЛІЯ. Коротше кажучи, вони крупно посварилися.

      ЛЮДОВІКО. Ти впевнена?

      ЕМІЛІЯ. Ще б пак! Ніжна Дездемона крила його таким добірним матом, що нам і не снився. Нам ще треба вчитися і вчитися.

      КАССІО. (Балагурить, як завжди.)

      Дездемону враги катували,

      Хотіли її волю зламать,

      Дівочі уста прошептали:

      Не вийде, ядрі твою мать.

      ЯГО. (Емілії.) Ну, посперечалися вони, ну, посварилися. А нам що до того?

      ЕМІЛІЯ. А до того, що, може, саме він з нею і порахувався. А ми тут ні при чім.

      ЛЮДОВІКО. Яким чином він міг з нею порахуватися?

      ЕМІЛІЯ. Дуже просто. Поки ви у фінальній сцені кривлялися і награвали пристрасті, він із куліс зайшов позаду ліжка – та й по всьому.

      КАССІО. Коли ж він встиг?

      ЕМІЛІЯ. Хіба довго вміючи?

      ЯГО. Ні, все це попахує дешевим криміналом. Навіщо йому було її вбивати? Тільки себе підставляти. Міг би просто перестати їй давати гроші.

      ЕМІЛІЯ. Це було б занадто жорстоко з його боку.

      БЯНКА. А я, знаєте, чого боюся? Якщо цей тип подумає, що це ми кокнули його пасію, то він дійсно порахується – з нами.

      КАССІО. Уб'є, чи що?

      БЯНКА. Звідки я знаю? Може, і вб'є. Якщо він і справді такий крутий.

      Всі переглядаються.

      ЯГО. Не кажіть дурниць. Навіщо йому нас вбивати? Можна зробити простіше: дати прокурору в лапу, і він нас всіх пошле за грати.

      ОТЕЛЛО. Кажуть, тепер у в'язницях є театри.

      ЯГО. Ось, у такому театрі ми років з десять і пограємо.

      ЕМІЛІЯ. Я не розумію – ви жартуєте чи всерйоз?

      ЯГО. Ми дуже серйозно жартуємо.

      КАССІО. Я б сказав – ми дуже жартівливо говоримо серйозні речі.

      ЛЮДОВІКО. Ось що, дорогі панове. Пора закінчувати розмови: поруч лежить убита жінка, а ми лепечем язиками. Хтось з вас її вбив і не хоче зізнаватися, але я маю намір розслідувати цю справу до кінця, просто зараз, по гарячих слідах.

      БЯНКА. Чому з «вас», а не з «нас»? Може, ви її і вбили. Адже ви ненавиділи її більше за всіх.

      ЯГО. І чому ви вирішили, що уповноважені вести слідство?

      ЛЮДОВІКО. Тому що я серед вас старший за положенням.

      ЯГО. Ну і що? Як режисеру ми вам підкоряємося, СКАЧАТЬ