Гонихмарник. Дара Корній
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Гонихмарник - Дара Корній страница 12

Название: Гонихмарник

Автор: Дара Корній

Издательство:

Жанр: Современная зарубежная литература

Серия:

isbn: 978-966-14-1759-4

isbn:

СКАЧАТЬ глузд повилазили зі своїх схованок, встидливо обтрушуючи лати. А за ними вернули слова.

      – Гарна спроба, друже! – промовила з притиском Аліна.

      Однак сказала вона це, очевидно, надто голосно, тому що дівчата за сусіднім столиком принишкли і витріщилися на неї. Ще кілька хвилин тому це б її збентежило, однак зараз стало байдуже. Ніхто не має права заходити на її територію без дозволу й вказувати, що вона має робити.

      – Гарна спроба, – повторила з притиском. У голосі бринів метал, мов щойно викуване лезо шаблі.

      Аліна бачила, що Кажан це відчув. Схопилася з місця, взяла в руки книжку, спересердя закинула її в ранець і застигла від несподіванки.

      Кажан сміявся, тихесенько, ледве чутно хихотів. Аліна сердито блиснула своїми блакитними очима, розвернулася й перед тим, як вибігти з кафе, роздратовано випалила:

      – Приємного дня, друже!

      Вона вже не чула слів хлопця, котрі полетіли їй вслід:

      – Клітка йде шукати пташку.

      Алінина злість не мала меж. На себе, на цього телепня, на весь світ. Вона, заглиблена у власний гнів, нікого й нічого не помічала.

      Навпроти кафе, підпираючи плечем ліхтарний стовп, стояв юнак у білому. Він безжурно бавився дзеркалом, запускаючи в небо сонячних зайчиків. Хлопець задоволено посміхався, спостерігаючи за роздратованою Аліною, яка надто зосереджено дивилася собі під ноги, простуючи сонячною вулицею.

      4. Мама

      Сміх, що має до мене назавтра прийти,

      розпізнаю сьогодні поміж плачу я.

      За хвилину до того, як з’явишся ти, —

      я тебе передчую.

Сергій Жадан

      Якщо не брати до уваги перестрілки з цим самовпевненим бевзем Кажаном, можна сказати, що день видався вдалим. Здала автоматом два заліки. У «Букіністі» неждано надибала книжку, яку так давно шукала, – «Комедії» Аристофана. Купила диск із цікавенною музикою – «Ті, що походять від сонця». Добра назва, бо таки в кожній людині живе сонце. Сократ мав рацію. Ансамбль української музики «Дніпро» фолкрок та фолкджаз виконує на правдиво українських народних інструментах: ліра, бухало, коза, кобза, бугай, козобас, флояра і ще купа різного. Так і кортіло послухати. Аліна відчинила двері майстерні. З порога війнуло спокоєм. Лише її територія! Швидесенько кинулася замикати двері, щоб не запускати у своє помешкання метушню міста та шамотню спекотного вечора…

      Зробила сяку-таку вечерю. У холодильнику дбайливі руки батька залишили її улюблений мисливський сир, йогурт та крекери. Аліна увімкнула музику. Стіни майстерні заповнили звуки флояри. На мить здалося, що їм затісно в чотирьох стінах кімнати, і вона відкрила навстіж вікно, випускаючи мелодію на волю…

      Завтра у неї вільний день. Прекрасно. Вона підходить до мольберта і навіть не стягує з картини, що стоїть на ньому, кусень тканини, який недбало її прикриває. Вона бере до рук полотно й ставить під вікно. СКАЧАТЬ