П’ятеро тікають разом. Энид Блайтон

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ на рівні, тримаючись за ліву щоку. Це Джорджа кинулася на нього й щосили дала йому мордаса. Едґар замахнувся, щоб дати їй ляпаса, але Джуліан затулив собою Джорджу.

      – Ти не посмієш ударити Джорджу, – сказав він. – Вона дівчина. Якщо хочеш битися, бийся зі мною!

      – Ніяка я не дівчина і сама можу захистити себе! – закричала Джорджа, намагаючись відсунути Джуліана. – Я битимуся з Едґаром і поб’ю його, ось побачите!

      Проте Джуліан не пускав її. Едґар почав бочком пробиратися до дверей, але тут на його шляху став Дік:

      – Хвилиночку, доки ти не пішов – де наші дядько й тітка?

      – Гр-р-р-р-р-р, – раптом загарчав Тіммі так загрозливо, що Едґар із жахом дивився на нього. Пес ощерив ікла, шерсть на шиї дибилась. Вигляд у нього був страшний.

      – Тримай пса! – мовив Едґар тремтячим голосом. – Він зараз кинеться на мене.

      Джуліан узяв Тіма за нашийник.

      – Заспокойся, Тіме! – сказав він. – А тепер, Едґаре, відповідай на наше запитання мерщій, бо пошкодуєш.

      – Ну, власне, тут розповідати нічого, – мовив Едґар, поглядаючи скоса на Тімоті. Потім зиркнув на Джорджу й продовжив: – Твоїй матері раптом стало дуже зле… почалися сильні болі отут… викликали лікаря й відвезли її до лікарні, а твій батько поїхав з нею. От і все.

      Джорджа опустилася на канапу, обличчя її ще більше зблідло, й почувалася вона зовсім кепсько.

      – О, – сказала вона, – бідна моя ненечка! Не треба було мені сьогодні йти з дому! Лишенько, як же нам дізнатися, що сталося!

      Едґар тим часом вислизнув з кімнати, прикривши за собою двері, щоб Тіммі за ним не погнався. Двері до кухні він теж зачинив із грюканням. Засмучені й розгублені діти перезиралися. Бідолашна Джорджа! Бідолашна тітка Фенні!

      – Десь має бути записка, – здогадався Джуліан і розгледівся по кімнаті. Справді, за раму великого дзеркала було закладено листа, адресованого Джорджі. Джуліан передав листа дівчині. Лист був від батька Джорджі.

      – Читай швидше, – сказала Енн. – Моя люба, який жахливий початок канікул!

      Розділ 4

      Дрібні неприємності

      Джорджа зачитала лист вголос. Він був короткий й, очевидно, писався поспіхом.

      «Люба Джорджо!

      Твоя мати важко захворіла. Я вирушаю з нею до шпиталя. Пробуду там, доки їй не покращає. Може, кілька днів, а може, й тиждень. Телефонуватиму тобі щоранку о дев’ятій та повідомлятиму про стан матері. Вас догляне пані Стик. Постарайтеся ладнати з нею, поки я не повернуся.

      Люблячий тебе батько».

      – Леле! – зітхнула Енн, розуміючи, як важко Джорджі. Джорджа гаряче любила маму, й на очі їй набігли сльози. Джорджа ніколи не плакала, але так жахливо було прийти додому й виявити, що мами немає! І батька немає! Нікого немає, окрім пані Стик та Едґара.

      – Я не винесу того, що маму ушпиталили! – раптом захлипала Джорджа й тицьнулася обличчям у подушку на канапі. – Вона… вона може вже не повернутися.

      – Не СКАЧАТЬ