Будинок Мрії Енн. Люси Мод Монтгомери

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ маленька кімната стала дорога й священна для неї через роки щасливих дитячих мрій і дівочих видінь. Сюди вона щоразу радісно поверталася після короткої відсутності; біля її вікна вона стояла на колінах тієї ночі страшної агонії, коли думала, що Гілберт помирав, і біля якого вона сиділа в мовчазному щасті у вечір своїх заручин. Не раз вона тут не спала від радості, а часом від горя; а сьогодні вона має покинути її назавжди. Відтепер це буде не її кімната; після її від’їзду її успадкує чотирнадцятилітня Дора. Іншого Енн і не бажала; кімнатка була посвячена молодості та дівоцтву – минулому, яке мало завершитися сьогодні, перед тим як почнеться нова Глава її життя – заміжжя.

      У Зелених Дахах кипіла робота й панувала радісна атмосфера. Діана прибула рано, з маленьким Фредом і Маленькою Енн Корделією, щоб допомогти. Деві та Дора, двійнята з Дахів, миттю забрали дітлахів у сад.

      – Не дайте Маленькій Енн Корделії замазати сукню! – стривожено застерегла Діана.

      – Якщо вони з Дорою, можеш не хвилюватися, – сказала Марілла. – У цій дитині більше розуму й обережності, ніж в більшості матерів, яких я знаю. Справжнє диво. Не те що інший вітрогон, якого я виховала.

      Марілла всміхнулася Енн поверх курячого салату. Цілком можливо, що цього вітрогона вона любила най- більше.

      – Двійнята направду гарні діти, – сказала пані Рейчел, переконавшись, що вони її не почують. – Дора така жіночна, справжня помічниця, а Деві стає дуже розумним хлопцем. Він вже не той баламут, яким був.

      – Перші пів року, що він тут був, я більше ні на чому не могла зосередитися, – зізналася Марілла. – А тоді я, напевно, звикла. Він останнім часом взявся за фермерство, і хоче, щоб я йому наступного року дозволила перейняти тут справи. Може, так і зроблю, бо пан Барі не знає, чи захоче далі орендувати в нас землю, і треба шукати якийсь вихід.

      – Ну, тобі пощастило з погодою на весілля, Енн, – сказала Діана, зав’язуючи об’ємний фартух поверх свого шовкового вбрання. – Кращої годі уявити, навіть якби ти її замовила в Ітоні.

      – А й справді, забагато грошей з цього острова витікає в той Ітон, – обурено сказала пані Лінд. Вона мала тверді переконання щодо великих універмагів, які немов спрут пускали свої щупальця, і не упускала нагоди їх озвучити. – А що стосується їхніх каталогів, вони тепер замінили місцевим дівчатам Біблію. По неділях вони тепер вивчають їх замість Святого Письма.

      – Зате ними добре забавляти дітей, – сказала Діана. – Фред і маленька Енн Корделія годинами розглядають в них малюнки.

      – Я якось забавляла десять дітей без допомоги каталогів Ітона, – суворо сказала пані Рейчел.

      – Ну-ну, не сваріться через каталоги, – весело сказала Енн. – Сьогодні мій день, якщо ви не забули. Я така щаслива, що хочу, аби всі були щасливими.

      – Сподіваюся, твоє щастя триватиме, дитинко, – зітхнула пані Рейчел.

      Вона й справді щиро на це сподівалася й вірила, але боялася, так відкрито виставляти своє щастя на показ кидало виклик Провидінню. СКАЧАТЬ