Пер Ґінт. Генрик Ибсен

Чтение книги онлайн.

      Тепер є в мене ціль – новий терем здвигнути.

      Бере сокиру і йде. Цієї самої миті виринає з корчів пристаркувата жінка в подраній зеленій намітці, за нею йде, спотикаючись, огидний хлопчисько із фляжкою в руці.

      Жінка: Здорові були – Пере Легкодуху!

      Пер Ґінт: Це що? Це хто?

      Жінка: Старі, давні знайомі.

      Моя хатина тут при твоїм домі –

      Сусіди ми.

      Пер Ґінт: І я цього не знав?

      Жінка: Як дім строїв ти, мій тоді ж ставав.

      Пер Ґінт: (хоче йти)

      Спішусь.

      Жінка: Як завше. Тільки – як біжи,

      Та я тебе чи сяк, чи так – догоню.

      Пер Ґінт: Тут помилка.

      Жінка: Я раз лиш помилялась;

      В той день, як ти обіцював мені.

      Пер Ґінт: Обіцював? Кому? Якого чорта?

      Жінка: Забув ти вечір в батьковій палаті?

      Забув?

      Пер Ґінт: Хіба ж я мав що пам’ятати?

      Коли ж то ми зустрілися в останнє?

      Жінка: Тоді, як ти присяг мені в коханні!

      (До хлопця)

      Дай батькові пива; він спрагнений дуже.

      Пер Ґінт: Ти п’яна, що батьком мене звеш…

      Жінка: Мій друже –

      По шкурі ти сина свого не пізнав?

      У нього ж криве все таке, як і в тебе.

      Пер Ґінт: Мовчи ж бо, помано!

      Жінка: Вертишся, мов в’юн.

      Пер Ґінт: Цей чорт довгоногий…

      Жінка: Нівроку – росте.

      Пер Ґінт: Я з відьмою мав би кохатися?

      .Жінка: Пер!

      Який бо ти грубий й нечемний тепер! (Плаче)

      І в чому ж я винна, що моя краса

      Змарніла, неначе на сонці роса?

      Хребет мій зігнувся в молодості літ,

      Як я того чорта привела на світ.

      Та хочеш ти красу мені вернути,

      То мусиш прогнати її і забути!

      Пер Ґінт: Геть, відьмо!

      Жінка: Мій Пере – шкода твого крику!

      Пер Ґінт: Я лоб тобі скручу!

      Жінка: Попробуй – скрути!

      Лиш знай, я не впаду від твого удару.

      Піду собі нині та завтра прийду –

      Пройду через двері і в кожну хвилину,

      Коли ви, обнявшись, присядете вдвох,

      Будете про щастя своє жебоніти,

      Я поміж вас влізу й свого зажадаю;

      З обома ти будеш кохання ділити,

      Обоїм цілуї будеш роздавати,

      Один раз для неї, а другий – мені.

      Доволі на нині, а завтра прийду.

      Пер Ґінт: Пекельна потворо!

      Жінка: Однак твого сина

      Годуй собі тату. Ну що ж, чортеня,

      Чи підеш за татом?

      Хлопець: СКАЧАТЬ