Глибше, ніж секс. Мария Волкова
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Глибше, ніж секс - Мария Волкова страница 18

СКАЧАТЬ ми не стараємося щось для цього зробити, ми такі, як є, і для когось цього достатньо. Люди люблять правду й всюди шукають щирості.

      13

      За вікном тролейбуса гуляли люди. Вони так світилися, наче сонце з неба проходило крізь їхні тіла. Пора розстебнутих пальт була моєю улюбленою. Таким чином ми пускаємо тепло всередину себе, а потім защіпаємо його ґудзиками, щоб не втратити. Сьогодні злими й незадоволеними були лише контролери тролейбуса – товсті жінки, які ледь протискались у проходах, і спухлими пальцями відривали квитки пасажирам. Напевне, вони походять звідти, звідки й продавці масних чебуреків на вокзалі. Сімейний бізнес, чому ні? Жіночки часто бурчали щось на кшталт: «Відступіть! Як я повинна тут пройти?!» Вони такі злі, бо товсті або ж їх просто вдома ніхто не трахає. А хто ж їх трахатиме, якщо вони товсті? У будь-якому випадку, вправні й моторні друзі жінок завжди були в продажу.

      Я вийшла на зупинці, забігла в магазин по улюблені цигарки, і, розплачуючись за них на касі, згадала свою квітку, яка так не любить, коли я курю. Подивилася на пачку, яка зручно лежала у руці. Можливо, вона буде останньою?

      Знову ці важкі двері під’їзду, а одразу за ними – обличчя.

      – Тааак, ось ти й попалася, – вилетіло з яскраво нафарбованих уст. От чорт! – Пройшов тиждень, а ти досі не прибрала в під’зді! Чи я незрозуміло сказала?

      Жінка витиснула мене на вулицю, стала перед вхідними дверима і сильною рукою зачинила їх. Відступати було нікуди.

      – Ем… У мене зараз завал із навчанням, я обов’язково приберу, – бовкнула я.

      – Шановна, правила для всіх однакові. Прибирай або з’їжджай! – погрозливо відповіла сусідка. «Та що це в біса таке?»

      – Ну, у вас, здається, багато вільного часу, якщо ви ходите й слідкуєте, хто коли прибирає, то чому б вам самій і не прибрати? – повільно та впевнено мовила я. – Зміна діяльності – це корисно.

      Я побачила, як зіниці жінки зменшилися і вона прикувала до мене погляд. Пухке обличчя з чіткими вилицями почало забарвлюватися в колір її багряного волосся. Тепер вона скидалася на стиглий помідор. Жінка поставила руки на пояс, її грудна клітка збільшилась у два рази, рот привідкрився і з нього вирвалося:

      – Та ти знаєш, на кого нарвалася?! Як ти смієш? До старших! – заволала вона.

      З мене знову вирвалася порція сміху, і я, обійшовши жінку, відчинила двері й швидко побігла вгору на свій третій поверх. Я не могла припинити сміятися і, переступивши поріг квартири, зайшлася ще більшим сміхом.

      – Що за? Ти накурилася? – у коридор прибігла моя сусідка й перелякано глянула на мене. Я трохи заспокоїлася і відповіла:

      – Просто в нас дуже весела сусідка.

      – Так навіть не цікаво… – зітхнула дівчина.

      – Та ну тебе, – нарешті відхекалась я.

      Роззула ноги та, коли зайшла у кімнату, була приємно здивована. На ліжку не було постелі, а плями на підлозі зникли. Я роззявила рота й вже хотіла щось сказати, але дівчина, яка вже стояла позаду, мене випередила.

СКАЧАТЬ