Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861. Группа авторов
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861 - Группа авторов страница 42
Название: Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861
Автор: Группа авторов
Издательство: OMIKO
Жанр: Биографии и Мемуары
Серия: Бібліотека української літератури
isbn: 978-966-03-8951-9, 978-966-03-9123-9, 978-966-03-9165-9
isbn:
На Михайлів день був я у старого Щепкіна і чув од його, що ти пробуваєш в Академії і що якийсь книжник друкує вже твої стихотворенія. Щасти їм Боже, – а ти звісти мене Бога ради, чи правда тому. Коли правда, то як раді всі будемо тому!.. А кром того, треба знати мені-те, чи вийдуть вони до Нового року? Бо Іван Аксаков притьмом просить, щоб йому друкувати в газеті його «Парусі» тії вірші твої («Вечір», «Пустку»…), що ти зоставив мені задля «Беседы». А коли твоя книжка вийде, може, до Нового року, то чи не можна інших твоїх віршей йому наділити для первого нумеру в «Парус»?.. Будь ласкав, звісти і напиши про сеє, і про те, як ся себе маєш, і що нового витворяєш – пером твоїм лебединим і помазком соболиним… Чи виспівується і вигукується тобі на тім Севере Невському?.. Старий Аксаков усе лежить, сердега, і під час так стогне і кричить, що лихо, да й тілько… а все диктує, і дух бодрійшає з упадком плоті! Дивна оказія.
От душі обнімаю тебе, любий Тарасе!
І зостаюсь твоїм вірним
Максимовичем.
Пиши до мене: на Тверском бульваре, в доме Юсуповой, у фотографа Мебиуса.
307. Т. Г. Шевченка до М. О. Максимовича
22 листопада 1858. С.-Петербург
22 ноября 1858. С. Петер[бург].
Спасибі вам, мій щирий, мій єдиний земляче, за ваш шанобний лист, которий я читаю, дивуюсь і не надивуюсь: чого б то мені, скажіть, будьте ласкаві, з своїми віршами плисти по суші, яко по морю під тим парусом! Хіба я Олег, нехай Бог криє, або що? «Парус» у своєму універсалі перелічив всю слав’янську братію, а про нас і не згадав, спасибі йому. Ми вже, бач, дуже близькі родичі. Як наш батько горів, то їх батько руки грів. Не доводиться мені давать під парус свої вірші і того ради, що парус сей надуває заступник того вельможного князя, любителя березової каші. Може, воно так і треба московській натурі. Та намто се дуже не вподобалося.
Отак-то! Не здивуйте, добродію, що не вволив я вашої волі, діло се не жарти; самі маєте розум.
Книжник Кожанчиков заходився був печатать мою поезію, так шеф жандармов запретив. Возмутительна, каже. Отаке-то лихо. Добре, що я ще грошей од книжника не взяв. Попокліпав би очима, проциндривши чужі гроші.
Спасибі вашій любій Мар’ї Васильєвні за її ласкаве привітання. Перешліть їй, будьте ласкаві, оцей мій листочок з невеличкими віршами. Та й оставайтеся здорові, нехай вам Бог помагає на все добре. Як побачите С. Т. Аксакова і М. С. Щепкіна, то поцілуйте сих старих дітей за мене тричі.
Згадуйте інколи щирого вашого
Тараса Шевченка.
308. Т. Г. Шевченка до М. В. Максимович
22 листопада 1858. С.-Петербург
Вельми і вельми шанобная
і любая моя пані Мар’є
Васильєвно!
Спасибі СКАЧАТЬ