П’ята жінка. Хеннинг Манкелль
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу П’ята жінка - Хеннинг Манкелль страница 14

СКАЧАТЬ видно, що Тюрен справді занепокоївся. Однак Валландер із досвіду знав, що переважно загадки таких зникнень вирішуються самі собою. Рідко коли стається щось серйозне.

      – У нього немає сусідів? – запитав Валландер.

      – Дім стоїть на відлюдді.

      – Що, по-вашому, могло статися?

      Свен Тюрен відповів відразу й рішуче.

      – Гадаю, Ерікссон мертвий. Мабуть, хтось убив його. Валландер мовчав. Чекав пояснення. Не дочекався.

      – Чому ви так гадаєте?

      – Бо все геть не так, як мало б бути, – відповів Тюрен. – Завжди, коли Ерікссон замовляв паливо, я заставав його вдома. Він не залишив би кавоварки ввімкненою й не покинув би дверей незамкненими. Нехай навіть ненадовго вийшов прогулятися на своїй садибі.

      – Чи не здалося вам, що в житло хтось проникнув?

      – Ні, все мало вигляд як завжди. Крім цієї кавоварки.

      – Отже, ви бували там раніше?

      – Кожного разу, коли я привозив мазут, Ерікссон запрошував мене на каву й читав свої вірші. Він жив одинцем, тож, мабуть, був радий мене бачити.

      Валландер задумався.

      – Ви припустили, що Ерікссон мертвий і що його могли вбити. З якої причини? У нього були вороги?

      – Не знаю.

      – Але він заможний?

      – Так.

      – Звідки ви це знаєте?

      – Всі це знають.

      Валландер облишив цю тему.

      – Подивимося, – сказав він. – Напевно, знайдеться природне пояснення, чому він зник. Так зазвичай буває.

      Поліцай записав адресу. На його подив, садиба мала назву «Самотність».

      Валландер провів Тюрена до приймальні.

      – Я певен, що сталося щось лихе, – наголосив Свен Тюрен на прощання. – Ерікссон не дозволив би собі замовити мазут і кудись поїхати.

      – Я вам зателефоную, – пообіцяв Валландер.

      Цієї миті до приймальні ввійшов Ганссон.

      – Що за йолоп загородив бензовозом в’їзд? – сердито спитав він.

      – Це я, – спокійно відказав Тюрен. – Уже їду.

      – Хто це? – поцікавився Ганссон, коли той вийшов.

      – Він повідомив про зникнення, – відповів Валландер. – Чи чув ти про письменника Гольґера Ерікссона?

      – Письменника?

      – Або ж торговця автомобілями.

      – Котрого з цих двох?

      – Це одна й та сама особа. Зі слів цього шофера, Ерікс сон зник.

      Колеги принесли собі дві чашки кави.

      – Шофер сказав це серйозно? – спитав Ганссон.

      – Принаймні видавався занепокоєним.

      – Я вже його ніби десь бачив, – припустив Ганссон.

      Валландер шанував Ганссона за чудову пам’ять. Якщо забував чиєсь ім’я чи прізвище, звертався переважно до нього.

      – Його звуть Свен Тюрен, – підказав Валландер. – Признався мені, СКАЧАТЬ