Поклик пращурів. Джек Лондон

Чтение книги онлайн.

      Собаки рвонулися, натягнувши шлеї, на кілька секунд напружились, а потім розслабилися. Вони не могли зрушити нарти з місця.

      – Ліниві звірюки, я їм покажу! – закричав Гел, готуючись уперіщити батогом.

      Але втрутилася Мерседес.

      – О, Геле, ти не можеш, – крикнула вона, висмикнувши у нього батіг. – Бідолашні! Тепер ти повинен пообіцяти, що не будеш із ними жорстоким решту поїздки, або я й кроку не зроблю.

      – Багато ти знаєш про собак, – насмішкувато відповів її брат. – Відчепися від мене. Кажу тобі, собаки ліниві, а щоб чогось добитися, треба добряче попрацювати батогом. Так вони звикли. Запитай будь-кого. Он когось із тих чоловіків запитай.

      Мерседес благально глянула на них, на її гарненькому личку була написана невимовна огида від вигляду болю.

      – Якщо хочете знати, то собаки ослабли далі нікуди, – прозвучала відповідь одного з чоловіків. – Виснажилися вони, ось у чому справа. Відпочити їм треба.

      – До біса відпочинок! – вилетіло з-поміж безвусих губ Гела, а Мерседес вимовила «О!», відчувши біль та горе від його лайки.

      Але вона була відданою своїй родині й одразу ж узялася захищати брата.

      – Не зважай на того чоловіка, – демонстративно сказала Мерседес. – Ти керуєш собаками, тож роби з ними те, що вважаєш кращим.

      Батіг Гела знову пройшовся по собаках. Вони рвонулися, натягнувши шлеї, вперлися лапами у втоптаний сніг, пригнулися і напружили всі сили. Але нарти не рухалися, ніби були на якорі. Після двох спроб пси завмерли на місці, відсапуючись. Знову люто засвистів батіг і втрутилася Мерседес. Вона впала на коліна перед Баком, зі сльозами на очах, і обхопила його шию руками.

      – Бідосі мої дорогі, – бідкалася, – ну чому ж ви не тягнете сильніше? Тоді вас і не битимуть.

      Бак не любив її, але почувався занадто паршиво, щоб їй опиратися, тож сприйняв пестощі як частину жалюгідної щоденної роботи.

      Один зі спостерігачів, який стояв, зціпивши зуби, щоб не сказати щось гаряче, тепер не стерпів:

      – Не те, щоб я сильно переймався тим, що з вами станеться, але заради собак просто хочу вам сказати, що ви неабияк допомогли б їм, вирвавши сани з льоду. Полоззя швидко примерзає. Натисніть усім тілом на жердину, посмикайте вправо-вліво і вирвіть їх.

      Було зроблено третю спробу, і цього разу Гел, дотримуючись поради, вирвав примерзлі до снігу полози. Перевантажені та неповороткі сани посунулися вперед, Бак та його товариші старалися з усіх сил під дощем ударів. Через сто ярдів дісталися повороту і крутого спуску на головну вулицю. Щоб змусити перевантажені сани рухатися прямо, потрібна була досвідчена людина, однак Гел до таких не належав. На повороті сани перекинулися і половина вантажу висипалася на дорогу через слабкі ремені. Собаки не зупинялися. Тепер уже легкі сани летіли за ними, підстрибуючи на боці. Чотирилапі були злі через погане ставлення та непомірно великий вантаж. Бак лютував. Він кинувся СКАЧАТЬ