Мисливські усмішки. Остап Вишня

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ собі сидиш, і всякі «отношения» в тебе тільки: чирк-чирк! Чирк-чирк – як мухи.

      В ответ на предписание і т. д., і т. ін…

      А тепер розженешся… і до словника…

      Але що поробиш? Треба: можуть скоротити…

      І вчи, і переучуйся, і ходи на лекції… Та ціла морока… Та ще й морально якось непевний. Все-таки хоч що б там говорили, а мова мужича… То по-панському говорив, а то по-мужичому. Якось воно, знаєте, не… Та я, одне слово, вас розумію.

      І не легенька та мова. Має й граматику, й синтаксу, й літературу цілу. За один вечір її не подужаєш.

      Я по собі знаю, як вона мені не легко давалась.

      Учили мене тої мови української давненько вже…

      Я вже був чималим чолов’ягою. Щось було мені місяців, мабуть, одинадцять, а може, й цілий рік… Так що вже добре знав, де в матері пазуха розстібається. Мати мене вчила. Каже було:

      – Кажи: дай!

      – Няй, мамо, няй!

      – Дай, кажи, кажу тобі!

      – Няй, мамо, няй!

      – Нявкатимеш – не дам!

      І не дасть. То я було плачу, ніби мене по штату скоротили…

      Так що я за мову ту вкраїнську добре-таки натерпівся.

      Та ще й тепер, маючи вже не одинадцять місяців, а значно більше, як рік, – та й то доводиться і в граматику зазирнути, а іноді то й у словник…

      Отака та мова…

      Хоч особливо, товариші зави, зами, замзамзави і інші радянські службовці, не лякайтесь. Жахатися нема чого… Мова українська ще нікого не кусала. Були тільки випадки (та й то не пандемічні), що вона друкарщиць, здебільша ніжних блондинок, до плачу доводила…

      Але ви ж самі знаєте, які тендітні ті блондинки: вони навіть над ніжним французьким підручником плачуть…

      Так що це «не факт»!!

      Єдине, що лякати може, – це спішність. Але й з цього становища вийти можна. Принаймні так вийти, що не скоротять…

      І це не трудно…

      Затямте ось що…

      Всі папери, писані українською мовою, починайте завжди так:

      «З огляду на те та на те…»

      Всі папери так починаються…

      Це значить, що ви, пишучи листа, на щось «оглядаєтесь».

      По-російському значить: «осматриваетесь»… Людина ви, значить, «осмотрительная»….

      А такі люди цінні і по-російському, й по-українському.

      Далі. Затямте собі слово – «позаяк»… Це дуже вкраїнське слово… Що воно значить, я й сам не знаю, але людина без нього не українець…

      Коли вас хто спитає:

      – Українську мову знаєте?

      Кажіть:

      – Позаяк я її вчив, значить, знаю…

      Квит! П’ять! І вищий розряд, як кваліфікованому знавцеві мови української.

      Далі. Папери, що ото пишуться в канцеляріях і звуться по-російському «отношениями», звіть – «відношеннями». Обов’язково. Відповіді пишіть так:

      «З огляду СКАЧАТЬ