10
…дістав… назву «фейлетонної доби». – Критика цієї доби, що охоплює декаданс буржуазного світу в XIX–XX ст., – дуже важливий елемент у складному цілому твору Гессе. Проте слід пам’ятати, що цю критику, досить глибоку й вистраждану, Гессе все-таки подає не від себе, а від імені певного анонімного касталійця, який складає життєпис Кнехта: звідси надмірно врівноважений тон велемудрої зверхності, природний для далекого нащадка, що заглядає в морок сторіч.
11
…уся Європа, весь світ ідуть до загибелі. – Очевидний натяк на книжку культурфілософа О. Шпенглера (1880–1936) «Занепад Європи», похмурі прогнози якої були однією з важливих інтелектуальних сенсацій початку 20-х років нашого сторіччя.
12
…у залі зустрічей Братства між Бремгартеном і Морбіо… – Черговий змовницький натяк одночасно на реалії приватного життя письменника й на деталі повісті «Мандрівка на Схід». Бремгартен – замок у Швейцарії, власник якого Макс Вассмер був приятелем Гессе й гостинним господарем, що вмів зібрати навколо себе близьких за духом людей; Гессе увічнив ці зустрічі в «Мандрівці на Схід», надавши їм казково-врочистого забарвлення. Морбіо Інферіоре – глибока ущелина між швейцарськими озерами Комо й Лугано; Гессе зробив її сценою, де відбуваються драматичні події, що призводять до уявного розпаду Братства мандрівників на Схід.
13
…Бастіан Перро з Кальва… – Бастіан Перро – ім’я ремісника з Кальва (батьківщини Гессе), в якого вчився підлітком майбутній письменник. Характерно, що досвідові ремісничої праці Гессе надав значення духовного досвіду, завдяки чому скромна постать швабського майстра піднялася в його уяві на інтелектуальні вершини Гри в бісер.
14
Гравець (або Штукар) із Базеля (лат.).
15
Daimonion. – У такій формі це слово асоціюється з розповідями Платона й Ксенофонта про Сократа, який признавався, що часто і до того ж у найважливіших випадках діє за ірраціональним, підсвідомим імпульсом, у якому сам філософ та його учні вбачали голос персоніфікованої особистої долі людини, його «демона».
16
Відданість долі (лат.).
17
Amor fati. – Це словосполучення вживали античні стоїки, проте в новоєвропейській філософській літературі воно стало відоме головним чином завдяки Ф. Ніцше. В ніцшеанському слововживанні «amor fati» означає мужню волю до того, щоб повністю пережити своє життя, не тільки не вимагаючи від нього ніяких обіцянок і гарантій, але й будучи від самого початку готовим до найстрашнішого («героїчний песимізм»).
18
Вибраних (лат.).
19
Цвіту молоді (лат.).
20
…який раніше називали ще Педагогічною Провінцією, запозичивши цей СКАЧАТЬ