Гра в бісер. Герман Гессе

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ словами самого Гессе, – «це не країна чи якесь географічне поняття, а батьківщина й молодість душі, те, що є всюди й ніде, тотожність усіх часів». Друга незвичайна риса, притаманна літературній техніці обох книжок Гессе, яка часто наштовхується на нерозуміння, – безперервна змінність погляду на речі, коли майже кожна наступна фраза дає предмет зображення в іншій змістовій перспективі, ніж попередня, а остаточний «підсумок» залишається зумисне багатозначним. Так, «Мандрівка на Схід» змальовує якесь Братство, що зазнало краху, розпалося, забулось, і тільки його колишній член Г. Г. хоче писати історію цього високого починання; непомітно все зміщується, і стає ясно, що всі ці роки, які Г. Г. перебував у гіркому розчаруванні, Братство долало далі свій шлях, і тільки самий Г. Г. зі слабкодухості відпав від нього; і тепер зневіреному, але чесному членові Братства судилося дізнатись, що й сам він на глибшому рівні свого буття незмінно зберігав вірність своєму служінню. Відповідно і «Гру в бісер» можна зрозуміти і як звеличення «касталійського» ідеалу духовності і як переборення цього ідеалу. Нагадуючи про те, що обидві книжки близькі одна одній, посвята прагне зробити їх зрозумілішими одну через одну.

      2

      Альберт Другий. Тракт. про кристал. дух., вид. Клангор і Коллоф, кн. I, розд. 28 (лат.).

      3

      …і хоч з певного погляду речі, що не існують… – Епіграф належить Гессе, а його переклад на схоластичну латину виконали друзі письменника – філологи Шалль і Файнгальс. Вигадане ім’я автора тексту «Альберт Другий» натякає на відомого середньовічного схоласта Альберта Великого (1193–1280), вчителя Фоми Аквінського. Альберт Великий, якого сучасники прозвали Універсальним Доктором, прагнув до всеосяжного духовного синтезу й до стрункого впорядкування всієї сукупності інтелектуальних вартостей своєї епохи, тобто до такого ідеалу, про який ідеться і в романі Гессе і який він втілив в образі Гри в бісер.

      4

      Магістр Гри Йозеф III (лат.).

      5

      …скажімо, в Піфагора… – Грецький філософ VI ст. до н. е. привертає до себе увагу Гессе як ініціатор духовної традиції, що фіксувала свій зміст в опрацьованій системі музично-математично-космологічних символів (аналог Гри в бісер). Багато в чому близький до Гессе Томас Манн зауважує про Піфагора: «Число і співвідношення чисел як творчий принцип буття і моральної гідності – тут прекрасне, точне, моральне так дивовижно і врочисто зливалося в ідею авторитету…»

      6

      …в колах еллінських гностиків… – Поширені на початку нашої ери в містах еллінізованого Ближнього Сходу гностичні віровчення, в яких грецька філософія поєднувалася зі східною містикою, надзвичайно цікавили Гессе ще з тих часів, коли він працював над романом «Деміан», тобто з кінця 10-х років (пор. образ гностика-астролога в новелі «Сповідник», що входить до цієї книжки). У гностицизмі Гессе приваблювала спроба охопити цілість буття в його споконвічній двополярності, довести до суперечливого синтезу раціональне й ірраціональне, СКАЧАТЬ