2
Альберт Другий. Тракт. про кристал. дух., вид. Клангор і Коллоф, кн. I, розд. 28 (лат.).
3
…і хоч з певного погляду речі, що не існують… – Епіграф належить Гессе, а його переклад на схоластичну латину виконали друзі письменника – філологи Шалль і Файнгальс. Вигадане ім’я автора тексту «Альберт Другий» натякає на відомого середньовічного схоласта Альберта Великого (1193–1280), вчителя Фоми Аквінського. Альберт Великий, якого сучасники прозвали Універсальним Доктором, прагнув до всеосяжного духовного синтезу й до стрункого впорядкування всієї сукупності інтелектуальних вартостей своєї епохи, тобто до такого ідеалу, про який ідеться і в романі Гессе і який він втілив в образі Гри в бісер.
4
Магістр Гри Йозеф III (лат.).
5
…скажімо, в Піфагора… – Грецький філософ VI ст. до н. е. привертає до себе увагу Гессе як ініціатор духовної традиції, що фіксувала свій зміст в опрацьованій системі музично-математично-космологічних символів (аналог Гри в бісер). Багато в чому близький до Гессе Томас Манн зауважує про Піфагора: «Число і співвідношення чисел як творчий принцип буття і моральної гідності – тут прекрасне, точне, моральне так дивовижно і врочисто зливалося в ідею авторитету…»
6
…в колах еллінських гностиків… – Поширені на початку нашої ери в містах еллінізованого Ближнього Сходу гностичні віровчення, в яких грецька філософія поєднувалася зі східною містикою, надзвичайно цікавили Гессе ще з тих часів, коли він працював над романом «Деміан», тобто з кінця 10-х років (пор. образ гностика-астролога в новелі «Сповідник», що входить до цієї книжки). У гностицизмі Гессе приваблювала спроба охопити цілість буття в його споконвічній двополярності, довести до суперечливого синтезу раціональне й ірраціональне, СКАЧАТЬ