Айвенго. Вальтер Скотт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ єврея, проте набагато приємніше вразила його зір вродлива донька Сіону, що боязко тулилася до свого старого батька. Та й справді, навіть на смак такого вибагливого кавалера, яким був принц Джон, Ребекка нічим не поступалася англійським красуням. Вона мала навдивовижу гарну фігуру, і східне вбрання не приховувало її чарів. Жовтий шовковий тюрбан личив до смаглявого відтінку її шкіри, очі сяяли, тонкі брови вигиналися гордими дугами, білі зуби блищали, мов перли, а густе чорне волосся спадало на груди й плечі, прикриті довгою симарою з пурпурового персидського шовку з вигаптуваними на ньому барвистими квітами; спереду симара була усипана золотими застібками та перлами. Весь образ дівчини таїв у собі таку принаду, що Ребекка могла змагатися з будь-якою красунею з тих, що сиділи поруч. її сукня була застебнута перламутровими пряжками; три верхні були розстебнуті, оскільки день видався спекотний, і на оголеній шиї сяяло діамантове кольє з коштовними підвісками; страусова пір’їна, прикріплена до тюрбана діамантовим аграфом[133], також одразу впадала в око, і хоча гордовиті красуні з верхньої галереї зміряли єврейку презирливим поглядом, кожна з них потайки заздрила її красі та багатству.

      – Клянуся лисиною Авраама, – мовив принц Джон, – ця єврейка – взірець тих чарів і чеснот, через які втратив розум наймудріший із царів. Як ви гадаєте, пріоре Еймер? Клянуся тим храмом мудрого Соломона, якого наш іще мудріший брат Річард не може відвоювати, – ця дівчина гарна, мов сама наречена з Пісні пісень.

      – Троянда Сарону і Лілея Долин[134], – відповів пріор. – Однак, ваша світлосте, вам слід пам’ятати, що вона всього лише єврейка.

      – Авжеж, – кинув принц, не звернувши ані найменшої уваги на його слова. – А ось і мій єврейський капшук з грішми! Маркіз червінців і барон срібняків гиркається через почесне місце з обідранцями, в яких, мабуть, і пенні нема за душею. Клянуся святим Марком, мій грошовитий приятель і його гарненька євреєчка зараз матимуть місця на верхній галереї. Агов, Ісааку! Це хто з тобою? Хто вона тобі, дружина чи донька? Що це за східна гурія, яку ти тримаєш під пахвою, наче скриньку з грішми?

      – Це моя донька Ребекка, ваша світлосте, – відповів Ісаак, низько вклонившись; його не збентежило вітання принца, в якому поєднувалися і глум, і люб’язність.

      – Ах ти мудрагель! – мовив принц з гучним сміхом, якому одразу почали запопадливо вторити його супутники. – Та все одно, донька вона тобі чи дружина, її слід вшанувати, як того заслуговує її краса і твої заслуги. Гей, хто там сидить нагорі? – продовжував він, озираючи галерею. – Саксонські хлопи? Ач, як розсілися! Виженіть їх геть звідти! Нехай звільнять місце для мого князя лихварів і його прекрасної доньки. Я втовкмачу цим нечемам, що кращі місця синагоги вони повинні ділити з тими, кому синагога належить!

      Ця зухвала і груба промова була звернена до Седріка Сакса з його почтом та до його союзника і родича ЕтельстанаСКАЧАТЬ