Айвенго. Вальтер Скотт
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Айвенго - Вальтер Скотт страница 42

СКАЧАТЬ повернув мула убік, але прочанин притримав його за край плаща і мовив:

      – Стривай, Ісааку. Ти не знаєш, чим ризикуєш. Може статися так, що кінь буде убитий, а обладунок потрощений; адже я сам не жалітиму ні коня, ні людини. До того ж твої одноплемінники нічого не роблять задарма. Мені таки доведеться чимось розплачуватись.

      Ісаак зіщулився, наче від болю, але благородство все ж таки перемогло звичні для нього почуття.

      – Це ваги не має, – сказав він, – байдуже. Пусти мене. Якщо збитки й стануться, ти їх виплачувати не будеш. Кир-джат Джайрам подарує тобі цей борг заради Ісаака, свого родича, якого ти врятував. Прощавай і будь здоровий. Але послухай, добрий юначе, – продовжував він, ще раз озирнувшись, – не лізь уперед, коли почнеться ця колотнеча. Я кажу це не для того, щоб ти беріг коня і зброю, а лише заради спасіння твого життя і тіла.

      – Дякую за турботу, – відповів прочанин усміхнувшись, – я пам’ятатиму твою люб’язність і будь-що постараюся тобі віддячити.

      Вони попрощалися і різними дорогами рушили до міста Шефілд.

      Розділ VII

      Ось скаче славних лицарів загін.

      При зброї кожен, в пишному вбранні;

      Несе за ним шолом слуга один,

      А інший – меч для славної борні.

      Б’ють коні копитами та іржуть,

      Меча для битви нагострив зброяр.

      А глядачі вже звідусіль ідуть —

      І дворянин, і йомен, і злидар.

Драйден. «Паламон і Арсит»[126]

      За тих часів англійський народ перебував у досить непевному становищі. Річард Лев’яче Серце був у полоні в підступного і жорстокого герцога Австрійського.[127] Навіть саме місце ув’язнення Річарда було невідоме; більша частина його підданих, що за його відсутності зазнавали тяжких поневірянь, нічого не знала про долю свого короля.

      Принц Джон, що був у союзі із запеклим ворогом Річарда – французьким королем Філіппом[128], використовував увесь свій вплив на герцога Австрійського, щоб він якомога довше тримав у полоні його брата Річарда, який свого часу зробив йому стільки добра.

      Улучивши сприятливу нагоду, Джон набирав собі прибічників, щоб у разі Річардової смерті відтягти престол у законного спадкоємця[129] – свого племінника Артура, герцога Британського, сина його старшого брата Джефрі Плантагенета. Згодом він, як відомо, здійснив свій задум і незаконно захопив владу. Вправний інтриган і гульвіса, принц Джон легко завоював прихильність не лише тих, хто мав підстави боятися гніву Річарда за злочини, вчинені за його відсутності, а й численних «зірвиголов» – колишніх учасників хрестових походів. Ці люди повернулися на батьківщину, пізнавши всією скверни Сходу, але, зубожівши, тепер тільки й чекали міжусобної війни, щоб покращити своє становище.

      До причин, які викликали загальний неспокій і тривогу, слід віднести й ту обставину, що чимало селян, доведених СКАЧАТЬ



<p>126</p>

Епіграф з поеми Джона Драйдена (1631–1700) «Паламон і Арсит, або Оповідь лицаря» на сюжет з «Кентерберійських оповідань» Чосера.

<p>127</p>

…у полоні в підступного і жорстокого герцога Австрійського. – Леопольд, герцог Австрійський, був суперником Річарда під час Хрестового походу (про це йдеться у «близькосхідному» романі Скотта «талісман»), він захопив його в полон і звільнив у лютому 1194 р. За величезний викуп, який за нього внесла королева-мати.

<p>128</p>

…був у союзі із французьким королем Філіппом… – Філіпп ІІ Август (1165–1223, король з 1180) теж брав участь у Третьому хрестовому поході, згодом він відвоював майже всі землі, що належали англійській короні у Франції (Нормандію, Аржу та ін.).

<p>129</p>

…витягти престол у законного спадкоємця – свого племінника Артура… – Артур, герцог Британський (1187–1203), його батько був третім сином короля Генріха ІІ, і за тодішніми законами принц Артур мав успадкувати трон після смерті бездітного Річарда І. Перед смертю Річард примирився з Джоном і передав йому корону. Існує версія, що кілька років по тому Джон захопив Артура в полон і вбив.