Название: Айвенго
Автор: Вальтер Скотт
Издательство: OMIKO
Жанр: Приключения: прочее
Серия: Бібліотека світової літератури
isbn: 978-966-03-9107-9
isbn:
Сміливо просуваючись уперед, Ісаак мав необережність штовхнути норманського дворянина. Однак його виправдання лише розлютили оточуючих. Кремезний йомен у зеленому суконному каптані, з оберемком стріл за поясом, із срібним значком на грудях і величезним луком у руці рвучко повернувся, і його обличчя, задубіле від сонця та вітру, мов смажений горіх, спалахнуло гнівом. Він порадив єврею затямити, що, хоч він і роздувся, мов павук, висотуючи кров зі своїх нещасних жертв, проте павуки мають сидіти по кутках, а коли вони вилізуть на світло – їх душать. Погрози, грубий голос і лихий погляд йомена змусили єврея позадкувати. Мабуть, Ісаак поквапився б опинитися десь подалі від такого небезпечного сусіди, аж раптом загальну увагу привернула поява на арені принца Джона та його численного і веселого почту. Цей почет складався головним чином зі світських, а почасти і з духовних осіб, що були вдягнені з не меншою розкішшю і поводилися не менш вільно, ніж їхні світські товариші. Серед духовних осіб був і пріор з Жорво, у найрозкішнішому вбранні, яке лишень дозволяв його сан. Його одяг був рясно оздоблений хутром та золотом, а носки чобіт загнуті догори так високо, що перевершили без того сміховинну моду тих часів. Вони були такі великі, що прив’язувалися не до колін, а до пояса і заважали вершникові вставити ногу в стремено. Проте чепурного абата це анітрохи не бентежило. Можливо, він був навіть радий виявити при такій кількості глядачів і прекрасних дам своє вміння триматися в сідлі без стремен.
Решта осіб, що входили до почту принца Джона, були його фаворитами – командувачі найманого війська, кілька баронів, розбещена юрма придворних і лицарі – тамплієри та іоаніти. Слід зазначити, що лицарі цих двох орденів вважалися ворогами Річарда: у Палестині, під час нескінченних чвар між французьким і англійським королями, вони стали на бік Філіппа. Усім було відомо, що саме внаслідок цих чвар усі перемоги Річарда над сарацинами виявилися марними, а його спроби взяти Єрусалим скінчилися поразкою; плодом завойованої слави було лише хистке перемир’я, укладене із султаном Саладіном. З тих самих політичних міркувань, якими керувалися їхні товариші у Святій землі, тамплієри та іоаніти, що жили СКАЧАТЬ