На твердій землі. Улас Самчук
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу На твердій землі - Улас Самчук страница 29

СКАЧАТЬ який вже встиг обложитися гіпотеками і стати власником на десять кімнат будинку, знизу до верху виповненого, як дорожна валіза, такими ж, як я, мадрівцями. Я заняв кімнатку розміром пуделка сірників, без вікна, зі скляними дверима, що виходили на маленький балкончик поруч з мініатюрною, зашкленою верандою. Цим урочистим актом я збільшив цифру населення цього гостинного дому на вісімнадцять, я мав заклопотаного земляка-господаря, пречудову його пані господиню, їх зворушливу донечку Оксанку і лінивого, сивого кота «Сталіна», який дістав це грізне імення за те тільки, що замордував канарка моєї сусідки, колишньої акторки Лідії Парфен.

      А сам будинок, як назовні так і знутра, виглядав велично. Його пишні вхідні двері були зашклені кольоровим склом, його сходи нагору були застелені м’яким, мишатої барви, килимком, він мав гомінку, завжди заняту, убиральню і завжди занятий, з двома відгалуженнями, телефон.

      Ззаду за будинком красувався невеликий шматок тінистого городу, там цвіло чимало квітів, росли помідори і буяв широкий, пишний кущ бозу.

      Перший розділ моєї епопеї був закінчений. Починався другий. У пошуках за працею, яка тривала пару тижнів, я мав менше щастя, ніж у Ванкувері, з автомеханіка я став машиністо-механіком чоколядної фабрики «Ровнтрі», що на вулиці Стерлінґ, з не дуже принадними умовами трьох різних змін, які мінялися що три тижні.

      Вростання не тривало довго. Наша етнічна група рясніла безліччю потрібних і менш потрібних партій, груп, парафій, товариств, скрізь вимагалось ділових людей, і по короткому часі я вже набув звання активного громадянина, і моє ім’я вимовлялося з певним акцентом.

      І не лишень активного громадянина, але й не менш активного холостяка, привабливого кандидата на жениха. З наших втікацьких таборів наїхало чимало не лишень вовків-сіроманців, але й не менше сіроманок-вовчиць, на забавах, на балях роїлося від агресивних наречених, і моя кімнатка штурмувалася арміями прекрасної статі з не меншою наполегливістю, ніж англійська фортеця Мальта за останньої війни[92]. Не знаю, чому любов втілюють у вигляд Венери, коли на ділі це жорстокий Тома де Торквемадо саме тоді, коли він допитує і палить відьом.

      І от на полях цих судьбоносних боїв, в розгарі най- впертіших змагань за бути чи не бути мого парубоцтва, на краю прірви мого одруження, я несподівано, дивовижно і провокативно зустрів Лену.

      Лена

І

      Моя Олена, яку буду звати автентично Леною, не мала мітологічної біографії, за неї не змагалися царі і не було спалено Трої, але її минуле до певної міри оповите не менш фантастичною містикою, ніж і Олени, дочки Зевса і Леди, дружини царя Менелая, бо і вона належала до тих загадково-чудодійних сотворінь, яким приречено творити легенди і приносити в жертву не одну Трою.

      Досить часто трапляється, що химерне життя, ні з сього, ні з того, втне з вами дивовижну штуку, напутить на химерне діло, наведе затемнення думки, оплутає глузд і зробить з вас гротескового паяцика вашої СКАЧАТЬ



<p>92</p>

…англійська фортеця Мальта за останньої війни… – алюзія на облогу Мальти (англ. Siege of Malta), що здійснювалася від 11 червня 1940 року до 20 листопада 1942 року силами військ союзників. Один із важливих епізодів театру воєнних дій у Середземному морі.