Гріхи батьків. Джеффри Арчер
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Гріхи батьків - Джеффри Арчер страница 4

СКАЧАТЬ але жоден із них не скидався на люб’язного екскурсовода. Він тоскно озирнувся. Якийсь тип вмостився на сидінні поруч. Кліфтон не хотів витріщатися на свого супутника, але той сам назвався, і Гаррі придивився до нього пильніше.

      – Моє ім’я – Пет Квінн, – виголосив той із легким ірландським акцентом.

      – Том Бредшоу… – Гаррі машинально підвів руку, щоб потиснути новому сусідові. Чорт, оці кайданки…

      Квінн не був схожий на злочинця. Його ноги ледве торкалися підлоги. Мабуть, зростом він не більший, аніж п’ять футів. А більшість бранців кремезні та опецькуваті. Натомість Квінн виглядав так, що його міг здути порив вітру. Його рідке рудувате волосся вже почало сивіти, хоча на позір йому було десь років сорок.

      – Ти, мабуть, уперше? – впевнено поцікавився Квінн.

      – А що – це так очевидно? – сіпнувся Гаррі.

      – Авжеж, це написано на твоєму лобі…

      – І що ж там написано?

      – Що ти не підозрюєш, що буде далі…

      – А ви, либонь, не вперше?

      Той хихикнув.

      – Я вже одинадцять разів опиняюся у цьому автобусі або й дванадцять.

      Гаррі усміхнувся – вперше за останні кілька днів.

      – А за що тебе посадили? – спитав сусід.

      – Втеча, – відповів Гаррі не вагаючись.

      – Та ти що? – вразився Квінн. – Я утік від трьох дружин, але мене за це жодного разу не засудили.

      – Та я не дружину покинув, – сказав Гаррі, згадавши про Емму. – Я покинув Королівський флот.

      – І скільки тобі за таке припаяли?

      – Шість років…

      Квінн присвиснув крізь два зуби, що залишилися.

      – Чималенько. А хто був суддею?

      – Еткінс, – спохмурнів Гаррі.

      – Арні Еткінс? Тобі попався не той суддя. Якщо знову будеш судитись, переконайся, що маєш правильного суддю.

      – А я й не знав, що можна обирати суддю…

      – Пхе, ти не можеш, – сказав Квінн. – Проте є способи уникнути найгіршого.

      Гаррі уважніше поглянув на супутника, але не перебивав його.

      – Є кілька суддів, вони працюють почергово, і треба постаратись уникнути двох із них будь-що. Один – саме Арні Еткінс. Він полюбляє призначати довгострокові терміни.

      – А як його уникнути? – запитав Гаррі.

      – За моєї пам’яті Еткінс головував чотири рази за останні одинадцять років. Тож, якщо виникала загроза зустрічі з ним, я симулював епілептичний напад, і охоронці змушені були відвезти мене до судового лікаря, отак!

      – То ви – епілептик?

      – Тьху, – сплюнув Квінн. – Ти неуважно слухаєш.

      Голос бранця звучав роздратовано, і Гаррі замовк.

      – А коли мене відпускав лікар, мою справу вже передавали іншому судді…

      Гаррі здивовано засміявся.

      – Невже вам таке вдавалося?

      – Не СКАЧАТЬ