Гріхи батьків. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Кажеш – пара? А що це нагадує? – сказав Квінн.

      – Параноїка…

      – Атож, це саме те, ким ти станеш, хоча й не впевнений, що воно означає.

      – Страждання від необґрунтованих підозр, – підказав Гаррі.

      – Не можна сказати краще!

      Гаррі не був упевнений, що його підозри були безпідставними. Але за тиждень Саваторі відвів його убік і підтвердив найгірші очікування.

      – Геслер подав три кандидатури на розгляд начальникові, і твого імені в списку немає.

      – Це гаплик! – Гаррі тупнув ногою. – Тепер буду чистити вбиральні до кінця своїх днів…

      – Не обов’язково, – заперечив Саваторі. – Приходь до мене за день до того, як мене випустять.

      – Але тоді вже буде пізно…

      – Не думаю, – сказав Саваторі, але не пояснив, чому. – Тим часом уважно вивчай кожну сторінку оцього…

      І він передав Гаррі важкий фоліант у шкіряній оправі, який рідко покидав бібліотеку.

◾

      Гаррі вмостився на горішнє ліжко і відкрив обкладинку тюремного статуту на двісті сімдесят три сторінки. Ще не дійшовши до шостої сторінки, він узявся робити виписки. А задовго до того, як вирішив переглянути фоліант удруге, в його свідомості почав визрівати план…

      Кліфтон знав, що йому дуже бракує часу, й усі дії треба ретельно відпрацювати, особливо коли він опиниться на сцені після того, як піднімуть завісу. Він збагнув, що не зможе здійснити свій план до звільнення Саваторі. Окрім того, уже призначать нового заступника бібліотекаря…

      Коли Гаррі провів генеральну репетицію в тиші їхньої камери, Квінн заявив, що він не лише параноїк, але й не сповна розуму, і запевнив, що його другий виступ буде вже на самоті…

◾

      Щомісяця по понеділках уранці начальник в’язниці обходив кожен блок. Отож Гаррі знав, що йому доведеться чекати ще три тижні після звільнення Саваторі, перш ніж той дійде до блоку А. Свонсон завжди тримався одного і того ж маршруту, й в’язні знали, що якщо турбуються про власну шкуру, краще зникнути з поля зору, щоб не трапитися йому на очі.

      Коли Свонсон піднявся на останній поверх блоку того ранку понеділка, Гаррі вже чекав, щоб привітати його зі шваброю в руці. Геслер прошмигнув позаду начальника і помахав кийком, застерігаючи, що коли Бредшоу дороге його життя, краще відійти убік. Та Гаррі не рушив із місця, не залишаючи начальникові іншого вибору, як зупинитися перед несподіваною завадою.

      – Доброго ранку, сер, – привітався Гаррі, ніби вони часто зустрічалися один із одним.

      Свонсон здивувався, що зіткнувся віч-на-віч із в’язнем. Та і ще більше здивувався, коли той до нього озвався. Він уважніше придивився до Гаррі.

      – Бредшоу, чи не так?

      – У вас гарна пам’ять, сер.

      – Я також запам’ятав ваш інтерес до літератури. І був здивований, що ви відмовилися від посади заступника бібліотекаря.

      – Мені ніколи й не пропонували цю роботу, – зауважив СКАЧАТЬ