Латочка з Країни Оз. Лаймен Фрэнк Баум

Чтение книги онлайн.

      – Дуже добре, то знайдімо те, що потрібно, – запропонувала Латочка. – Це все-таки краще, ніж гнути спину над казанами.

      – Непогана ідея, Латочко, – схвально відгукнувся Скляний Кіт. – Тішуся з того, що в тебе непогані мізки. А мої – взагалі незрівнянні. Ти тільки подивися, як крутяться рожеві кульки.

      – Латочка? – перепитала дівчина. – Ти назвав мене Латочкою? Це що, моє ім’я?

      – Пам’ятається, моя бідна дружина збиралася назвати тебе Ангеліною, – подав голос Кривий Чаклун.

      – Латочка мені подобається більше! – розсміялася дівчина. – Це ім’я більше мені підходить, я ж бо зроблена з клаптиків і латочок. Дякую, пане Коте, за те, що ви мені його придумали. А у вас теж є ім’я?

      – Є, але дуже дурне. Його дала мені Марголотта, і воно аж ніяк не підходить до такої особи, як я, – відповів Кіт. – Вона назвала мене Шкідником.

      – Де там… – зітхнув Кривий Чаклун. – От я шкідник! Ой, який я шкідник… Я припустився помилки, бо у світі немає більш марнославного, уїдливого та пихатого створіння.

      – Щодо «уїдливого» я б заперечив, – сказав Кіт. – Я вже багато років живу на білому світі – на мені доктор Піпт і поставив свій перший експеримент із Живильним Порошком, але, як бачите, я цілий і неушкоджений, і від мене нічого не від’їлося.

      – А хіба на спині в тебе не виїмка? – пожартувала Латочка.

      Кіт негайно побіг до дзеркала, щоб подивитися, що з ним не так.

      – Скажіть, – звернувся Оджо до Чаклуна, – що ми повинні відшукати для суміші, яка оживить дядька Нанкі?

      – По-перше, шестилисник конюшини, – відповів той. – Така конюшина трапляється на луках біля Смарагдового міста, але вкрай рідко.

      – Я його знайду, – пообіцяв Оджо.

      – По-друге, ліве крило жовтого метелика. Такі водяться в жовтій Країні Моргунів, що розташована на заході від Смарагдового міста.

      – І це я дістану, – запевнив Чаклуна Оджо. – Більше нічого не потрібно?

      – Зараз я візьму Книгу Рецептів і подивлюся.

      З цими словами Кривий Чаклун відімкнув шафу й витягнув звідти невеличку книжечку в блакитній шкіряній палітурці. Перегорнувши її, він відшукав потрібний рецепт і сказав:

      – Ще мені потрібна фляжка води з темного колодязя.

      – Що це за колодязь? – запитав хлопчина.

СКАЧАТЬ