Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українські прислів’я і приказки - Отсутствует страница 5

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Як вилупляться гусята або каченята, то, щоб здорові росли, гніздо, шкаралущу виносять на воду.

      Ховаючи втопленика, поливають його водою – щоби був дощ.

      Під бороною із залізними або осиковими зубцями можна виховати пса віщуна-ярчука.

      При дорогах є поховані то чумаки, то різні прохожі; на їх могили кожний, хто іде або їде, полінце, гіллячку, траву або грудку землі кидають – гей-би то і самі помагали ховати.

      На воду виносять першу шкаралущу з писанок і крашанок: вона попливе до Рахманів і скаже їм, що це – Великдень.

      Щоб удалась капуста, то треба починати квасити її на сьомому дні, як молодик настане.

      Боїться, щоб йому заєць дороги не перебіг.

      З порожніми відрами перейшла дорогу (не буде щастя). З повними відрами перейшла дорогу (буде щастя).

      Хто волохатий, той багатий.

      Ластівки вилітають, погоду обіцяють.

      Як сниться бійка, то хтось приб'ється (прийде в гості).

      Осика тому трясеться, що на ній Юда Іскаріот повісився; кажуть, що він на бузині повісився і тому вона не надається на будову (в бузнику чорт живе).

      Так годиться

      Дай, Боже, на пожиток (як колють кабана).

      Один дурень сказав: «Боже, поможи», то так з нього сміялись поки і вмер – не забули.

      Кукуріку на свою голову (як курка запіє, то вона віщує біду).

      Бреше на свою голову (на собаку, як виє тощо).

      Кріп сію! (як побачать весною вперше ластівку, то так примовляють, кидаючи на грядку жменьку землі: там виросте кріп).

      Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко, а нам на здоров'ячко (примовляють, побачивши весною вперше диких гусей і кидаючи їм соломку абощо).

      Гуси, гуси! вам на гніздо, а нам на тепло (або на добро).

      Оси, оси, які ви тупоносі! принесіть мені меду.

      Топчу, топчу ряст; дай, Боже, потоптати і другого року діждати (промовлять, топчучи весною ряст).

      Не йди дощику, дам тобі борщику; поставлю на дубонці, прилетять три голубонці; візьмуть тебе на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку.

      Дощику, дощику. Зварю тобі борщику, в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схилився, борщик розлився, а дощик полився – цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою.

      Годе, годе! вилий води – чи на грім, чи на дощ, чи на блискавку, чи на погоду.

      Сонечко, сонечко! Виглянь у віконечко; твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть.

      Сонечко, сонечко! Відчини, Боже, віконечко, скажи, відкіля татари йдуть.

      Пане Цвіркунський! Ідіть, я буду орати, а ви будете поганяти (кричать хлопці, знайшовши дірку польового цвіркуна).

      Комашки, комашки, ховайте подушки, бо татари йдуть.

      Мурашки, мурашки, поховайте подушки, бо татари йдуть, ваших дітей поріжуть і ваші подушки заберуть.

      Морозе, морозе, іди кутю СКАЧАТЬ