Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українські прислів’я і приказки - Отсутствует страница 3

СКАЧАТЬ та у рот віє.

      До Божого дару з чортовими ногами.

      Повозив попа в решеті (як затаїв щось на сповіді).

      Молитва, церква, свято

      За Богом молитва не пропадає. Розумний молиться, а дурень плаче.

      Хто в Бога просить, тому й Бог дає.

      До Бога з просьбою.

      Нема отченаш, нема хліба.

      Хто не уміє молитися, нехай іде на море учитися.

      Через святих до Бога, через людей до цісаря, – через слуг до пана, – а через добрих людей до попа.

      Пошли, Боже, з неба, чого нам треба.

      Боже батьку! Прийми гріхи наші в жарти.

      Господи Icyсе, я до тебе несуся.

      Господи помилуй – або дай що! – … помилуй та грошей дай.

      Оце тобі, Господи, – а це мені.

      Нехай мене Бог боронить і сохранить від лихої напасті, від панської карності, від людської ненависті.

      Боже, поможи, отут і положи.

      Боже, дай добре, та не довго ждати.

      Прости, Боже, цей раз, та ще десять разів: а там – побачимо.

      Обіцяв Бог дати, тільки казав заждати.

      Каже – не помилую! (як хто скаже: «нехай Бог милує»).

      Хоч скільки молися, з біди не вимолишся.

      Богу молися, а до берега гребися.

      Дзвін до церкви скликає, а сам в ній не буває.

      Якщо голова болить, то в церкву йди.

      На вечірню уже гонять, та нас не загонять.

      Нехай дзвонять – їх на панщину не гонять.

      Куди ходім, то ходім – аби не до церкви.

      Коли не прийду до церкви, то все паски святять або колядують.

      Бог Богом, а люди людьми.

      Треба неба, треба й хліба.

      Те іде молиться, а те іде живиться (краде).

      Набожний! Якби такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. – (це про чванькуватих).

      Святий та божий! Свічки поїв, а поночі (у темноті) сидить (як не по правді робить та ще і виправдується).

      Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш.

      Постава свята, а сумління злодійське.

      На Бога дивиться, а чорта бачить.

      Борода як у владики, а сумління як у злодія.

      Борода як у цапа, а зуби як у собаки.

      Показує дорогу, а сам у болото лізе.

      Щодень Бога хвалить і щодень людей дурить.

      Коли те свято буде! – У Бога щодня празник!

      Сьогодні не празник, а ти нам не вказник.

      «А чом ви хлопці не орете?» – «Та, дядьку, свято». – «Яке свято?» – «Чересло і леміш знято», часом і в будень ліпше ніж у свято – аби чого не знято.

      Три дні заходів, а день празнику.

      Чорт, чернець, відьма, забобони

      Чорт чорний, а біс рябенький.

      Чорт не спить, але людей зводить.

      Чорт і горами перевертає.

СКАЧАТЬ