Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українські прислів’я і приказки - Отсутствует страница 4

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Попа одним обідом не нагодуєш.

      Гудимо попа, а піп як ягода.

      Від попа з церкви, від попаді з хати.

      Нема дурнішого від попа: люди плачуть, а він співає.

      Не вміє і Богу бовтнути.

      У ворожки хліба трошки.

      Ворожка з бісом накладає.

      Хто ворожить, той душею наложить.

      Не так буде, як ворожка шепче; а так буде, як Бог дасть.

      Гірша відьма вчена, як родима.

      Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить.

      Та він щось знає.

      Відьмак і непевний.

      Упир і непевний, усім відьмам родич кревний.

      Баба Яга – костяная нога.

      Баба сім миль зза пекла (така зла), баба з пекла родом.

      Коли б не терлич, був би я твій панич. – (Каже перелесник – чорт – любій дівчині, коли має проти нього зілля-тирлич при собі).

      Терлич, терлич! Мого милого приклич.

      – Терлич, терлич, десятьох приклич; з десятьох – дев'ятьох, а з дев'ятьох восьмерьох, а з восьмерьох – семерьох; а з семерьох – шестерьох; а з шестерьох – п'ятерьох, а з п'ятерьох – чотирьох, а з чотирьох – трьох, а з трьох – двох, а з двох – одного та доброго. (Примовляють, варючи тирлич – приворотне зілля).

      Бабські забобони

      Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала (змочування дійниці в Петрівку, в перший понеділок).

      Як цей лен сходить, щоб до мене всі люди сходились, та мене сватали (примовляють дівчата, миючись зеленим леном з тих зернят, що їх птиця упустила з рота на перехресті).

      Як густо цей пояс в'язався, щоб так і мої огірочки густо в'язались у городі. (Побачивши перший цвіт на огірках або гарбузах, примовляють так і перев'язують червоною ниткою, висмикненою з пояса. Роблять це на день цісаря Константина й Олени, 21 квітня).

      Як не може по світі голе ходити. Щоб так не могли горобці соняшників пити. (Треба з цією примовкою оббігти голому в ночі грядки, тримаючи у руках паляницю-забудьку, що з усього печива сама зісталася в печі забута).

      Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалась і в головки складалась! (Примовляють за першою розсадиною, на Івана Головатого, 25 травня, держачи її в руці).

      Щоб моя капусточка була із кореня корениста і з листу головиста! (обіймаючи собі голову і б'ючись у поли).

      Щоб не росла високо, а росла широко! (присідаючи) Щоб була туга, як коліно (посидівши і придавивши коліном). Щоб була тверда, як камінець, головата, як горщик, а біла, як платок! (Посадивши вже розсаду, накривши її горщиком, на горщик поклавши камінець, а поверх білу хустку). Святий Андрію, на тобі конопельки сію; дай, Боже, знати, з ким буду весілля грати.

      Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні, (закидаючи через голову зуба, який випав).

      Не йди, морозе, ні на жито, ні на пшеницю, ні на пашницю.

      Ластівко, ластівко! На тобі веснянки дай мені білянки (хто має ластовиння на лиці, то, СКАЧАТЬ