Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українські прислів’я і приказки - Отсутствует страница 34

СКАЧАТЬ – спасен.

      Буде добре, як мине зле.

      По цьому ще діти будуть, хоч маленькі.

      Умреться – так все минеться.

      Божа воля!

      Божа власть!

      Божа воля, Божа сила!

      – … що Бог схоче, те і зробить.

      Божа власть, – що схоче те й дасть.

      А що ж робити! На те Божа воля.

      Що Бог дасть!

      – … те і буде.

      Треба бідувати до гробової дошки.

      Що ж робить – треба жить! Душа ні пташка – не виженеш.

      Що ж будеш робить! Огню не підложиш.

      Треба годити (запобігати) своїй лихій годині.

      Гіркий світ, а треба жить! Що людям, то і нам.

      Гірке життя, гірка доля – що ж робити! Божа воля.

      Яке Бог уродив, таке і жну.

      – … таке треба жати.

      Кріпиться, як диня на морозі.

      Легше хвалити, як терпіти.

      І який-таки з тебе пан, коли одягся не в жупан.

      Статок робить достаток.

      Як на щастя іде, так і п'яниця правиться, а як на нещастя, то і піп крутиться.

      Гордий. Хвалиться. Упертий. Вередливий. В'їдливий. Злість. Свиняку вате. Лихий. Ледащо. Хитрий. Навмисне. Стид

      Гордий

      Гордим Бог – збиває рог.

      Горда душа в убогім тілі.

      Чоловік гордий, як пузир водний.

      Змирився, наче вовк.

      Блоха усе костричиться (гордують – от не тільки вельможні, а й дурні лопушані).

      Підняв морду так, що й кочергою носа не дістанеш.

      І через гріб плює (горде).

      Через голови плює (горде, чванькувате).

      Куди ж тобі – як задрав ніс! Завернув ніс.

      Кирпу гнути.

      Не дми йому в ус (великий він пан).

      Ні з вівсом не приступиш (таке сердите, бундючне і т. д.).

      Ти до неї косю-косю, а вона і голову дере.

      Не чув і пупа на череві той небощик.

      Колос повний гнеться до землі, а пустий до гори стирчить.

      Запишався, як котеня в попелі.

      Запишався, як Берко в колоді.

      Пишається, як корова в хомуті.

      Дере голову, як попова кобила.

      І через губу не плюне.

      Киває головою, як кобила.

      – … в Спасівку.

      Чи дурень, чи пишний, чи в дурного зимував!

      Чи ялося свиням на росу ходити!

      Взявся під боки, та й думає, що пан.

      Ходить, як індик Переяславський.

      Походжає, як пава.

      Оце сіла – так, як рахмистриня.

      Ото, який великий пан.

      Це тільки панська пиха.

      Величається, як заяць хвостом.

      Набрався панської юхи.

СКАЧАТЬ